מִשְׁלֵי 20
| לץ היין המה שכר וכל-שגה בו לא יחכם | 1 |
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
| נהם ככפיר אימת מלך מתעברו חוטא נפשו | 2 |
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
| כבוד לאיש שבת מריב וכל-אויל יתגלע | 3 |
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
| מחרף עצל לא-יחרש ישאל (ושאל) בקציר ואין | 4 |
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
| מים עמקים עצה בלב-איש ואיש תבונה ידלנה | 5 |
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
| רב-אדם--יקרא איש חסדו ואיש אמונים מי ימצא | 6 |
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
| מתהלך בתמו צדיק אשרי בניו אחריו | 7 |
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
| מלך יושב על-כסא-דין-- מזרה בעיניו כל-רע | 8 |
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
| מי-יאמר זכיתי לבי טהרתי מחטאתי | 9 |
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
| אבן ואבן איפה ואיפה-- תועבת יהוה גם-שניהם | 10 |
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
| גם במעלליו יתנכר-נער-- אם-זך ואם-ישר פעלו | 11 |
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
| אזן שמעת ועין ראה-- יהוה עשה גם-שניהם | 12 |
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
| אל-תאהב שנה פן-תורש פקח עיניך שבע-לחם | 13 |
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
| רע רע יאמר הקונה ואזל לו אז יתהלל | 14 |
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
| יש זהב ורב-פנינים וכלי יקר שפתי-דעת | 15 |
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
| לקח-בגדו כי-ערב זר ובעד נכרים (נכריה) חבלהו | 16 |
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
| ערב לאיש לחם שקר ואחר ימלא-פיהו חצץ | 17 |
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
| מחשבות בעצה תכון ובתחבלות עשה מלחמה | 18 |
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
| גולה-סוד הולך רכיל ולפתה שפתיו לא תתערב | 19 |
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
| מקלל אביו ואמו-- ידעך נרו באישון (באשון) חשך | 20 |
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
| נחלה מבחלת (מבהלת) בראשונה ואחריתה לא תברך | 21 |
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
| אל-תאמר אשלמה-רע קוה ליהוה וישע לך | 22 |
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
| תועבת יהוה אבן ואבן ומאזני מרמה לא-טוב | 23 |
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
| מיהוה מצעדי-גבר ואדם מה-יבין דרכו | 24 |
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
| מוקש אדם ילע קדש ואחר נדרים לבקר | 25 |
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
| מזרה רשעים מלך חכם וישב עליהם אופן | 26 |
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
| נר יהוה נשמת אדם חפש כל-חדרי-בטן | 27 |
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
| חסד ואמת יצרו-מלך וסעד בחסד כסאו | 28 |
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
| תפארת בחורים כחם והדר זקנים שיבה | 29 |
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
| חברות פצע תמריק (תמרוק) ברע ומכות חדרי-בטן | 30 |
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
