מִשְׁלֵי 19
| טוב-רש הולך בתמו-- מעקש שפתיו והוא כסיל | 1 |
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
| גם בלא-דעת נפש לא-טוב ואץ ברגלים חוטא | 2 |
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
| אולת אדם תסלף דרכו ועל-יהוה יזעף לבו | 3 |
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
| הון--יסיף רעים רבים ודל מרעהו יפרד | 4 |
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
| עד שקרים לא ינקה ויפיח כזבים לא ימלט | 5 |
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
| רבים יחלו פני-נדיב וכל-הרע לאיש מתן | 6 |
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
| כל אחי-רש שנאהו-- אף כי מרעהו רחקו ממנו מרדף אמרים לא- (לו-) המה | 7 |
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
| קנה-לב אהב נפשו שמר תבונה למצא-טוב | 8 |
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
| עד שקרים לא ינקה ויפיח כזבים יאבד | 9 |
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
| לא-נאוה לכסיל תענוג אף כי-לעבד משל בשרים | 10 |
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
| שכל אדם האריך אפו ותפארתו עבר על-פשע | 11 |
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
| נהם ככפיר זעף מלך וכטל על-עשב רצונו | 12 |
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
| הות לאביו בן כסיל ודלף טרד מדיני אשה | 13 |
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
| בית והון נחלת אבות ומיהוה אשה משכלת | 14 |
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
| עצלה תפיל תרדמה ונפש רמיה תרעב | 15 |
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
| שמר מצוה שמר נפשו בוזה דרכיו יומת (ימות) | 16 |
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
| מלוה יהוה חונן דל וגמלו ישלם-לו | 17 |
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
| יסר בנך כי-יש תקוה ואל-המיתו אל-תשא נפשך | 18 |
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
| גרל- (גדל-) חמה נשא ענש כי אם-תציל ועוד תוסף | 19 |
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
| שמע עצה וקבל מוסר-- למען תחכם באחריתך | 20 |
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
| רבות מחשבות בלב-איש ועצת יהוה היא תקום | 21 |
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
| תאות אדם חסדו וטוב-רש מאיש כזב | 22 |
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
| יראת יהוה לחיים ושבע ילין בל-יפקד רע | 23 |
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
| טמן עצל ידו בצלחת גם-אל-פיהו לא ישיבנה | 24 |
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
| לץ תכה ופתי יערם והוכיח לנבון יבין דעת | 25 |
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
| משדד-אב יבריח אם-- בן מביש ומחפיר | 26 |
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
| חדל-בני לשמע מוסר לשגות מאמרי-דעת | 27 |
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
| עד בליעל יליץ משפט ופי רשעים יבלע-און | 28 |
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
| נכונו ללצים שפטים ומהלמות לגו כסילים | 29 |
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
