< מִשְׁלֵי 18 >
לתאוה יבקש נפרד בכל-תושיה יתגלע | 1 |
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
לא-יחפץ כסיל בתבונה כי אם-בהתגלות לבו | 2 |
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
בבוא-רשע בא גם-בוז ועם-קלון חרפה | 3 |
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
מים עמקים דברי פי-איש נחל נבע מקור חכמה | 4 |
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
שאת פני-רשע לא-טוב-- להטות צדיק במשפט | 5 |
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
שפתי כסיל יבאו בריב ופיו למהלמות יקרא | 6 |
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
פי-כסיל מחתה-לו ושפתיו מוקש נפשו | 7 |
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
דברי נרגן כמתלהמים והם ירדו חדרי-בטן | 8 |
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
גם מתרפה במלאכתו-- אח הוא לבעל משחית | 9 |
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
מגדל-עז שם יהוה בו-ירוץ צדיק ונשגב | 10 |
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
הון עשיר קרית עזו וכחומה נשגבה במשכתו | 11 |
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
לפני-שבר יגבה לב-איש ולפני כבוד ענוה | 12 |
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
משיב דבר בטרם ישמע-- אולת היא-לו וכלמה | 13 |
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
רוח-איש יכלכל מחלהו ורוח נכאה מי ישאנה | 14 |
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
לב נבון יקנה-דעת ואזן חכמים תבקש-דעת | 15 |
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
מתן אדם ירחיב לו ולפני גדלים ינחנו | 16 |
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
צדיק הראשון בריבו יבא- (ובא-) רעהו וחקרו | 17 |
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
מדינים ישבית הגורל ובין עצומים יפריד | 18 |
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
אח--נפשע מקרית-עז ומדונים (ומדינים) כבריח ארמון | 19 |
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
מפרי פי-איש תשבע בטנו תבואת שפתיו ישבע | 20 |
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
מות וחיים ביד-לשון ואהביה יאכל פריה | 21 |
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
מצא אשה מצא טוב ויפק רצון מיהוה | 22 |
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
תחנונים ידבר-רש ועשיר יענה עזות | 23 |
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
איש רעים להתרעע ויש אהב דבק מאח | 24 |
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.