< מִשְׁלֵי 17 >

טוב פת חרבה ושלוה-בה-- מבית מלא זבחי-ריב 1
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
עבד-משכיל--ימשל בבן מביש ובתוך אחים יחלק נחלה 2
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
מצרף לכסף וכור לזהב ובחן לבות יהוה 3
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
מרע מקשיב על-שפת-און שקר מזין על-לשון הות 4
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
לעג לרש חרף עשהו שמח לאיד לא ינקה 5
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
עטרת זקנים בני בנים ותפארת בנים אבותם 6
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
לא-נאוה לנבל שפת-יתר אף כי-לנדיב שפת-שקר 7
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
אבן-חן השחד בעיני בעליו אל-כל-אשר יפנה ישכיל 8
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
מכסה-פשע מבקש אהבה ושנה בדבר מפריד אלוף 9
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
תחת גערה במבין-- מהכות כסיל מאה 10
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
אך-מרי יבקש-רע ומלאך אכזרי ישלח-בו 11
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
פגוש דב שכול באיש ואל-כסיל באולתו 12
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
משיב רעה תחת טובה-- לא-תמיש (תמוש) רעה מביתו 13
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
פוטר מים ראשית מדון ולפני התגלע הריב נטוש 14
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
מצדיק רשע ומרשיע צדיק-- תועבת יהוה גם-שניהם 15
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
למה-זה מחיר ביד-כסיל-- לקנות חכמה ולב-אין 16
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
בכל-עת אהב הרע ואח לצרה יולד 17
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
אדם חסר-לב תוקע כף ערב ערבה לפני רעהו 18
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
אהב פשע אהב מצה מגביה פתחו מבקש-שבר 19
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
עקש-לב לא ימצא-טוב ונהפך בלשונו יפול ברעה 20
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
ילד כסיל לתוגה לו ולא-ישמח אבי נבל 21
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
לב שמח ייטיב גהה ורוח נכאה תיבש-גרם 22
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
שחד מחק רשע יקח-- להטות ארחות משפט 23
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
את-פני מבין חכמה ועיני כסיל בקצה-ארץ 24
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
כעס לאביו בן כסיל וממר ליולדתו 25
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
גם ענוש לצדיק לא-טוב-- להכות נדיבים על-ישר 26
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
חושך אמריו יודע דעת וקר- (יקר-) רוח איש תבונה 27
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
גם אויל מחריש חכם יחשב אטם שפתיו נבון 28
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

< מִשְׁלֵי 17 >