מִשְׁלֵי 17
| טוב פת חרבה ושלוה-בה-- מבית מלא זבחי-ריב | 1 |
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
| עבד-משכיל--ימשל בבן מביש ובתוך אחים יחלק נחלה | 2 |
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
| מצרף לכסף וכור לזהב ובחן לבות יהוה | 3 |
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
| מרע מקשיב על-שפת-און שקר מזין על-לשון הות | 4 |
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
| לעג לרש חרף עשהו שמח לאיד לא ינקה | 5 |
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
| עטרת זקנים בני בנים ותפארת בנים אבותם | 6 |
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
| לא-נאוה לנבל שפת-יתר אף כי-לנדיב שפת-שקר | 7 |
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
| אבן-חן השחד בעיני בעליו אל-כל-אשר יפנה ישכיל | 8 |
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
| מכסה-פשע מבקש אהבה ושנה בדבר מפריד אלוף | 9 |
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
| תחת גערה במבין-- מהכות כסיל מאה | 10 |
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
| אך-מרי יבקש-רע ומלאך אכזרי ישלח-בו | 11 |
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
| פגוש דב שכול באיש ואל-כסיל באולתו | 12 |
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
| משיב רעה תחת טובה-- לא-תמיש (תמוש) רעה מביתו | 13 |
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
| פוטר מים ראשית מדון ולפני התגלע הריב נטוש | 14 |
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
| מצדיק רשע ומרשיע צדיק-- תועבת יהוה גם-שניהם | 15 |
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
| למה-זה מחיר ביד-כסיל-- לקנות חכמה ולב-אין | 16 |
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
| בכל-עת אהב הרע ואח לצרה יולד | 17 |
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
| אדם חסר-לב תוקע כף ערב ערבה לפני רעהו | 18 |
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
| אהב פשע אהב מצה מגביה פתחו מבקש-שבר | 19 |
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
| עקש-לב לא ימצא-טוב ונהפך בלשונו יפול ברעה | 20 |
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
| ילד כסיל לתוגה לו ולא-ישמח אבי נבל | 21 |
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
| לב שמח ייטיב גהה ורוח נכאה תיבש-גרם | 22 |
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
| שחד מחק רשע יקח-- להטות ארחות משפט | 23 |
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
| את-פני מבין חכמה ועיני כסיל בקצה-ארץ | 24 |
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
| כעס לאביו בן כסיל וממר ליולדתו | 25 |
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
| גם ענוש לצדיק לא-טוב-- להכות נדיבים על-ישר | 26 |
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
| חושך אמריו יודע דעת וקר- (יקר-) רוח איש תבונה | 27 |
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
| גם אויל מחריש חכם יחשב אטם שפתיו נבון | 28 |
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
