< מִשְׁלֵי 15 >
מענה-רך ישיב חמה ודבר-עצב יעלה-אף | 1 |
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
לשון חכמים תיטיב דעת ופי כסילים יביע אולת | 2 |
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
בכל-מקום עיני יהוה צפות רעים וטובים | 3 |
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
מרפא לשון עץ חיים וסלף בה שבר ברוח | 4 |
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
אויל--ינאץ מוסר אביו ושמר תוכחת יערים | 5 |
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
בית צדיק חסן רב ובתבואת רשע נעכרת | 6 |
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
שפתי חכמים יזרו דעת ולב כסילים לא-כן | 7 |
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
זבח רשעים תועבת יהוה ותפלת ישרים רצונו | 8 |
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
תועבת יהוה דרך רשע ומרדף צדקה יאהב | 9 |
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
מוסר רע לעזב ארח שונא תוכחת ימות | 10 |
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
שאול ואבדון נגד יהוה אף כי-לבות בני-אדם (Sheol ) | 11 |
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol )
לא יאהב-לץ הוכח לו אל-חכמים לא ילך | 12 |
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
לב שמח ייטב פנים ובעצבת-לב רוח נכאה | 13 |
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
לב נבון יבקש-דעת ופני (ופי) כסילים ירעה אולת | 14 |
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
כל-ימי עני רעים וטוב-לב משתה תמיד | 15 |
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
טוב-מעט ביראת יהוה-- מאוצר רב ומהומה בו | 16 |
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
טוב ארחת ירק ואהבה-שם-- משור אבוס ושנאה-בו | 17 |
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
איש חמה יגרה מדון וארך אפים ישקיט ריב | 18 |
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
דרך עצל כמשכת חדק וארח ישרים סללה | 19 |
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
בן חכם ישמח-אב וכסיל אדם בוזה אמו | 20 |
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
אולת שמחה לחסר-לב ואיש תבונה יישר-לכת | 21 |
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
הפר מחשבות באין סוד וברב יועצים תקום | 22 |
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
שמחה לאיש במענה-פיו ודבר בעתו מה-טוב | 23 |
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
ארח חיים למעלה למשכיל-- למען סור משאול מטה (Sheol ) | 24 |
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol )
בית גאים יסח יהוה ויצב גבול אלמנה | 25 |
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
תועבת יהוה מחשבות רע וטהרים אמרי-נעם | 26 |
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
עכר ביתו בוצע בצע ושונא מתנת יחיה | 27 |
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
לב צדיק יהגה לענות ופי רשעים יביע רעות | 28 |
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
רחוק יהוה מרשעים ותפלת צדיקים ישמע | 29 |
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
מאור-עינים ישמח-לב שמועה טובה תדשן-עצם | 30 |
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
אזן--שמעת תוכחת חיים בקרב חכמים תלין | 31 |
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
פורע מוסר מואס נפשו ושומע תוכחת קונה לב | 32 |
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
יראת יהוה מוסר חכמה ולפני כבוד ענוה | 33 |
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.