מִשְׁלֵי 14

1 חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

2 הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו

Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

3 בפי-אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם

На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

4 באין אלפים אבוס בר ורב-תבואות בכח שור

Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

5 עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר

Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

6 בקש-לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל

Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

7 לך מנגד לאיש כסיל ובל-ידעת שפתי-דעת

Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

8 חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה

Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

9 אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון

Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

10 לב--יודע מרת נפשו ובשמחתו לא-יתערב זר

Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח

Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

12 יש דרך ישר לפני-איש ואחריתה דרכי-מות

Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

13 גם-בשחק יכאב-לב ואחריתה שמחה תוגה

Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

14 מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב

Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

15 פתי יאמין לכל-דבר וערום יבין לאשרו

Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

16 חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

17 קצר-אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא

Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

18 נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת

Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

19 שחו רעים לפני טובים ורשעים על-שערי צדיק

Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

20 גם-לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים

Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

21 בז-לרעהו חוטא ומחונן עניים (ענוים) אשריו

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

22 הלוא-יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב

Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

23 בכל-עצב יהיה מותר ודבר-שפתים אך-למחסור

Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

24 עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת

Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

25 מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה

Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

26 ביראת יהוה מבטח-עז ולבניו יהיה מחסה

У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

27 יראת יהוה מקור חיים-- לסור ממקשי מות

Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

28 ברב-עם הדרת-מלך ובאפס לאם מחתת רזון

У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

29 ארך אפים רב-תבונה וקצר-רוח מרים אולת

Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

30 חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה

Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

31 עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון

Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

32 ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע

Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

34 צדקה תרומם-גוי וחסד לאמים חטאת

Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

35 רצון-מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש

Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.