< מִשְׁלֵי 14 >
חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו | 1 |
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו | 2 |
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
בפי-אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם | 3 |
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
באין אלפים אבוס בר ורב-תבואות בכח שור | 4 |
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר | 5 |
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
בקש-לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל | 6 |
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
לך מנגד לאיש כסיל ובל-ידעת שפתי-דעת | 7 |
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה | 8 |
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון | 9 |
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
לב--יודע מרת נפשו ובשמחתו לא-יתערב זר | 10 |
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח | 11 |
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
יש דרך ישר לפני-איש ואחריתה דרכי-מות | 12 |
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
גם-בשחק יכאב-לב ואחריתה שמחה תוגה | 13 |
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב | 14 |
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
פתי יאמין לכל-דבר וערום יבין לאשרו | 15 |
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח | 16 |
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
קצר-אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא | 17 |
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת | 18 |
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
שחו רעים לפני טובים ורשעים על-שערי צדיק | 19 |
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
גם-לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים | 20 |
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
בז-לרעהו חוטא ומחונן עניים (ענוים) אשריו | 21 |
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
הלוא-יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב | 22 |
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
בכל-עצב יהיה מותר ודבר-שפתים אך-למחסור | 23 |
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת | 24 |
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה | 25 |
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
ביראת יהוה מבטח-עז ולבניו יהיה מחסה | 26 |
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
יראת יהוה מקור חיים-- לסור ממקשי מות | 27 |
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
ברב-עם הדרת-מלך ובאפס לאם מחתת רזון | 28 |
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
ארך אפים רב-תבונה וקצר-רוח מרים אולת | 29 |
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה | 30 |
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון | 31 |
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק | 32 |
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע | 33 |
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
צדקה תרומם-גוי וחסד לאמים חטאת | 34 |
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
רצון-מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש | 35 |
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.