< מִשְׁלֵי 12 >
אהב מוסר אהב דעת ושונא תוכחת בער | 1 |
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
טוב--יפיק רצון מיהוה ואיש מזמות ירשיע | 2 |
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
לא-יכון אדם ברשע ושרש צדיקים בל-ימוט | 3 |
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
אשת-חיל עטרת בעלה וכרקב בעצמותיו מבישה | 4 |
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
מחשבות צדיקים משפט תחבלות רשעים מרמה | 5 |
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
דברי רשעים ארב-דם ופי ישרים יצילם | 6 |
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
הפוך רשעים ואינם ובית צדיקים יעמד | 7 |
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
לפי-שכלו יהלל-איש ונעוה-לב יהיה לבוז | 8 |
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
טוב נקלה ועבד לו-- ממתכבד וחסר-לחם | 9 |
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
יודע צדיק נפש בהמתו ורחמי רשעים אכזרי | 10 |
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
עבד אדמתו ישבע-לחם ומרדף ריקים חסר-לב | 11 |
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
חמד רשע מצוד רעים ושרש צדיקים יתן | 12 |
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
בפשע שפתים מוקש רע ויצא מצרה צדיק | 13 |
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
מפרי פי-איש ישבע-טוב וגמול ידי-אדם ישוב (ישיב) לו | 14 |
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
דרך אויל ישר בעיניו ושמע לעצה חכם | 15 |
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
אויל--ביום יודע כעסו וכסה קלון ערום | 16 |
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
יפיח אמונה יגיד צדק ועד שקרים מרמה | 17 |
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
יש בוטה כמדקרות חרב ולשון חכמים מרפא | 18 |
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
שפת-אמת תכון לעד ועד-ארגיעה לשון שקר | 19 |
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
מרמה בלב-חרשי רע וליעצי שלום שמחה | 20 |
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
לא-יאנה לצדיק כל-און ורשעים מלאו רע | 21 |
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
תועבת יהוה שפתי-שקר ועשי אמונה רצונו | 22 |
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
אדם ערום כסה דעת ולב כסילים יקרא אולת | 23 |
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
יד-חרוצים תמשול ורמיה תהיה למס | 24 |
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
דאגה בלב-איש ישחנה ודבר טוב ישמחנה | 25 |
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
יתר מרעהו צדיק ודרך רשעים תתעם | 26 |
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
לא-יחרך רמיה צידו והון-אדם יקר חרוץ | 27 |
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
בארח-צדקה חיים ודרך נתיבה אל-מות | 28 |
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.