מִשְׁלֵי 10
| משלי שלמה בן חכם ישמח-אב ובן כסיל תוגת אמו | 1 |
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
| לא-יועילו אוצרות רשע וצדקה תציל ממות | 2 |
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
| לא-ירעיב יהוה נפש צדיק והות רשעים יהדף | 3 |
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
| ראש--עשה כף-רמיה ויד חרוצים תעשיר | 4 |
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
| אגר בקיץ בן משכיל נרדם בקציר בן מביש | 5 |
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
| ברכות לראש צדיק ופי רשעים יכסה חמס | 6 |
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
| זכר צדיק לברכה ושם רשעים ירקב | 7 |
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
| חכם-לב יקח מצות ואויל שפתים ילבט | 8 |
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
| הולך בתם ילך בטח ומעקש דרכיו יודע | 9 |
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
| קרץ עין יתן עצבת ואויל שפתים ילבט | 10 |
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
| מקור חיים פי צדיק ופי רשעים יכסה חמס | 11 |
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
| שנאה תערר מדנים ועל כל-פשעים תכסה אהבה | 12 |
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
| בשפתי נבון תמצא חכמה ושבט לגו חסר-לב | 13 |
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
| חכמים יצפנו-דעת ופי-אויל מחתה קרבה | 14 |
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
| הון עשיר קרית עזו מחתת דלים רישם | 15 |
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
| פעלת צדיק לחיים תבואת רשע לחטאת | 16 |
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
| ארח לחיים שומר מוסר ועזב תוכחת מתעה | 17 |
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
| מכסה שנאה שפתי-שקר ומוצא דבה הוא כסיל | 18 |
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
| ברב דברים לא יחדל-פשע וחושך שפתיו משכיל | 19 |
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
| כסף נבחר לשון צדיק לב רשעים כמעט | 20 |
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
| שפתי צדיק ירעו רבים ואוילים בחסר-לב ימותו | 21 |
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
| ברכת יהוה היא תעשיר ולא-יוסף עצב עמה | 22 |
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
| כשחוק לכסיל עשות זמה וחכמה לאיש תבונה | 23 |
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
| מגורת רשע היא תבואנו ותאות צדיקים יתן | 24 |
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
| כעבור סופה ואין רשע וצדיק יסוד עולם | 25 |
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
| כחמץ לשנים--וכעשן לעינים כן העצל לשלחיו | 26 |
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
| יראת יהוה תוסיף ימים ושנות רשעים תקצרנה | 27 |
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
| תוחלת צדיקים שמחה ותקות רשעים תאבד | 28 |
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
| מעוז לתם דרך יהוה ומחתה לפעלי און | 29 |
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
| צדיק לעולם בל-ימוט ורשעים לא ישכנו-ארץ | 30 |
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
| פי-צדיק ינוב חכמה ולשון תהפכות תכרת | 31 |
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
| שפתי צדיק ידעון רצון ופי רשעים תהפכות | 32 |
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
