< במדבר 31 >
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| נקם נקמת בני ישראל מאת המדינים אחר תאסף אל עמיך | 2 |
„Пімсти́ мідіяні́там за кривду Ізра́їлевих синів, по́тім бу́деш прилу́чений до своєї рідні́“.
| וידבר משה אל העם לאמר החלצו מאתכם אנשים לצבא ויהיו על מדין לתת נקמת יהוה במדין | 3 |
І промовив Мойсей до наро́ду, гово́рячи: „Озбройте з-поміж себе людей для ві́йська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пі́мсту на мідіян.
| אלף למטה אלף למטה--לכל מטות ישראל תשלחו לצבא | 4 |
По тисячі з пле́мені зо всіх Ізраїлевих племе́н пошле́те до війська“.
| וימסרו מאלפי ישראל אלף למטה--שנים עשר אלף חלוצי צבא | 5 |
І були призна́чені з Ізраїлевих тисяч — тисяча з племені — дванадцять тисяч узброєних для війська.
| וישלח אתם משה אלף למטה לצבא אתם ואת פינחס בן אלעזר הכהן לצבא וכלי הקדש וחצצרות התרועה בידו | 6 |
I послав їх Мойсей — тисячу з кожного племени — до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий по́суд, і су́рми для су́рмлення в його руці.
| ויצבאו על מדין כאשר צוה יהוה את משה ויהרגו כל זכר | 7 |
I ру́шили війною па Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабива́ли кожного чоловічої статі.
| ואת מלכי מדין הרגו על חלליהם את אוי ואת רקם ואת צור ואת חור ואת רבע--חמשת מלכי מדין ואת בלעם בן בעור הרגו בחרב | 8 |
І крім тих забитих, позабивали мідія́нських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, — п 'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
| וישבו בני ישראל את נשי מדין ואת טפם ואת כל בהמתם ואת כל מקנהם ואת כל חילם בזזו | 9 |
І полони́ли Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх діте́й, і всю їхню худобу, і всі їхні стада́ та ввесь їх має́ток пограбува́ли.
| ואת כל עריהם במושבתם ואת כל טירתם--שרפו באש | 10 |
А всі їхні міста по їхніх оса́дах та всі їхні оселі попали́ли огнем.
| ויקחו את כל השלל ואת כל המלקוח--באדם ובבהמה | 11 |
І позабирали вони все захо́плене й усю здо́бич, людей та худобу.
| ויבאו אל משה ואל אלעזר הכהן ואל עדת בני ישראל את השבי ואת המלקוח ואת השלל--אל המחנה אל ערבת מואב אשר על ירדן ירחו | 12 |
І вони привели́ до Мойсея й до священика Елеаза́ра та до громади Ізраїлевих синів полоне́них і здо́бич, і захо́плене до табо́ру, до моавських степі́в, що над приєрихо́нським Йорда́ном.
| ויצאו משה ואלעזר הכהן וכל נשיאי העדה--לקראתם אל מחוץ למחנה | 13 |
І вийшли Мойсей і священик Елеаза́р та всі начальники громади назустріч їм поза та́бір.
| ויקצף משה על פקודי החיל שרי האלפים ושרי המאות הבאים מצבא המלחמה | 14 |
І розгнівався Мойсей на військо́вих провідникі́в, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
| ויאמר אליהם משה החייתם כל נקבה | 15 |
І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к?
| הן הנה היו לבני ישראל בדבר בלעם למסר מעל ביהוה על דבר פעור ותהי המגפה בעדת יהוה | 16 |
Тож вони були́ для Ізраїлевих синів — за радою Валаама — причиною на відсту́плення від Господа через Пеора! І була пора́зка в Господній громаді.
| ועתה הרגו כל זכר בטף וכל אשה ידעת איש למשכב זכר--הרגו | 17 |
А тепер позабивайте кожного хлопця між ді́тьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ло́жі, повбивайте.
| וכל הטף בנשים אשר לא ידעו משכב זכר--החיו לכם | 18 |
А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ло́жа, зоставте живими для себе.
| ואתם חנו מחוץ למחנה--שבעת ימים כל הרג נפש וכל נגע בחלל תתחטאו ביום השלישי וביום השביעי--אתם ושביכם | 19 |
А ви пробудьте поза табо́ром сім день. Кожен, хто забив кого́, і кожен, хто доторкався тру́па, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бра́нці.
| וכל בגד וכל כלי עור וכל מעשה עזים וכל כלי עץ--תתחטאו | 20 |
І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну́ річ, і все зроблене з кози́ної вовни, і кожну дерев'я́ну річ“.
| ויאמר אלעזר הכהן אל אנשי הצבא הבאים למלחמה זאת חקת התורה אשר צוה יהוה את משה | 21 |
І сказав священик Елеаза́р во́їнам, що ходили на війну: „Оце постанова зако́ну, що Господь наказав був Мойсеєві:
| אך את הזהב ואת הכסף את הנחשת את הברזל את הבדיל ואת העפרת | 22 |
Тільки золото й срібло, мідь, залізо, ци́ну та олово,
| כל דבר אשר יבא באש תעבירו באש וטהר--אך במי נדה יתחטא וכל אשר לא יבא באש תעבירו במים | 23 |
кожну річ, що видержить в огні, перепрова́дите через огонь, — і стане чиста, тільки перше очища́льною водою очи́ститься; а все, що не виде́ржує огню, перепрова́дите через воду.
| וכבסתם בגדיכם ביום השביעי וטהרתם ואחר תבאו אל המחנה | 24 |
І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому вві́йдете до табо́ру“.
| ויאמר יהוה אל משה לאמר | 25 |
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
| שא את ראש מלקוח השבי באדם ובבהמה--אתה ואלעזר הכהן וראשי אבות העדה | 26 |
„Перелічи здо́бич бра́нців між людьми́ й між худобою ти й священик Елеаза́р та голови ба́тьківських домів громади.
| וחצית את המלקוח בין תפשי המלחמה היצאים לצבא--ובין כל העדה | 27 |
І поділиш ту здо́бич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
| והרמת מכס ליהוה מאת אנשי המלחמה היצאים לצבא--אחד נפש מחמש המאות מן האדם ומן הבקר ומן החמרים ומן הצאן | 28 |
І принесеш дани́ну для Господа від військо́вих, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від люди́ни й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібно́ї.
| ממחציתם תקחו ונתתה לאלעזר הכהן תרומת יהוה | 29 |
З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє прино́шення.
| וממחצת בני ישראל תקח אחד אחז מן החמשים מן האדם מן הבקר מן החמרים ומן הצאן--מכל הבהמה ונתתה אתם ללוים שמרי משמרת משכן יהוה | 30 |
А з половини Ізраїлевих синів ві́зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти — з люди́ни, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібно́ї, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії“.
| ויעש משה ואלעזר הכהן כאשר צוה יהוה את משה | 31 |
І зробив Мойсе́й та священик Елеаза́р, як Господь наказав був Мойсе́єві.
| ויהי המלקוח--יתר הבז אשר בזזו עם הצבא צאן שש מאות אלף ושבעים אלף--וחמשת אלפים | 32 |
І була здо́бич, позостале грабунку, що захопи́ли були́ військо́ві: дрібної худоби — шістсо́т тисяч і сімдеся́т тисяч і п'ять тисяч.
А худоба велика -сімдесят і дві тисячі.
І осли — шістдеся́т і одна тисяча.
| ונפש אדם--מן הנשים אשר לא ידעו משכב זכר כל נפש שנים ושלשים אלף | 35 |
А душ лю́дських із жінок, що не пізнали мужеського ло́жа, усіх душ — тридцять і дві тисячі.
| ותהי המחצה--חלק היצאים בצבא מספר הצאן שלש מאות אלף ושלשים אלף ושבעת אלפים וחמש מאות | 36 |
І була половина, ча́стка тих, що вхо́дили до війська, число худоби дрібно́ї — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
| ויהי המכס ליהוה מן הצאן--שש מאות חמש ושבעים | 37 |
І була дани́на для Господа з худоби дрібної, — шість сотень сімдесят і п'ять.
| והבקר--ששה ושלשים אלף ומכסם ליהוה שנים ושבעים | 38 |
А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня дани́на для Господа — сімдесят і двоє.
| וחמרים שלשים אלף וחמש מאות ומכסם ליהוה אחד וששים | 39 |
А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня дани́на для Господа — шістдеся́т і один.
| ונפש אדם ששה עשר אלף ומכסם ליהוה--שנים ושלשים נפש | 40 |
А душ лю́дських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа — тридцять і дві душі.
| ויתן משה את מכס תרומת יהוה לאלעזר הכהן--כאשר צוה יהוה את משה | 41 |
І дав Мойсей дани́ну Господнього прино́шення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
| וממחצית בני ישראל אשר חצה משה מן האנשים הצבאים | 42 |
І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну, —
| ותהי מחצת העדה מן הצאן--שלש מאות אלף ושלשים אלף שבעת אלפים וחמש מאות | 43 |
і була грома́дська половина з дрібної худоби — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
А худоба велика — тридцять і шість тисяч.
| וחמרים שלשים אלף וחמש מאות | 45 |
А осли — тридцять тисяч і п'ять сотень.
А лю́дських душ — шістнадцять тисяч, —
| ויקח משה ממחצת בני ישראל את האחז אחד מן החמשים--מן האדם ומן הבהמה ויתן אתם ללוים שמרי משמרת משכן יהוה כאשר צוה יהוה את משה | 47 |
і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одно́го з п'ятидесяти з люди́ни та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторо́жу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
| ויקרבו אל משה הפקדים אשר לאלפי הצבא--שרי האלפים ושרי המאות | 48 |
| ויאמרו אל משה עבדיך נשאו את ראש אנשי המלחמה אשר בידנו ולא נפקד ממנו איש | 49 |
та й сказали Мойсеєві: „Твої раби перелічили військо́вих, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракува́ло.
| ונקרב את קרבן יהוה איש אשר מצא כלי זהב אצעדה וצמיד טבעת עגיל וכומז--לכפר על נפשתינו לפני יהוה | 50 |
І ми прине́сли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжо́к на ноги, і нараме́нник, пе́рстень, сере́жки та наши́йника на очищення наших душ перед Господнім лицем“.
| ויקח משה ואלעזר הכהן את הזהב--מאתם כל כלי מעשה | 51 |
І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зро́блену річ.
| ויהי כל זהב התרומה אשר הרימו ליהוה--ששה עשר אלף שבע מאות וחמשים שקל מאת שרי האלפים ומאת שרי המאות | 52 |
І було́ всього золота прино́шення, що прине́сли для Господа, — шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
Військо́ві грабува́ли кожен для себе.
| ויקח משה ואלעזר הכהן את הזהב מאת שרי האלפים והמאות ויבאו אתו אל אהל מועד זכרון לבני ישראל לפני יהוה | 54 |
І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і вне́сли його до скинії заповіту, — па́м'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
