< במדבר 15 >
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
דבר אל בני ישראל ואמרת אלהם כי תבאו אל ארץ מושבתיכם אשר אני נתן לכם | 2 |
„Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви вві́йдете до кра́ю ваших осель, що Я даю вам,
ועשיתם אשה ליהוה עלה או זבח לפלא נדר או בנדבה או במעדיכם--לעשות ריח ניחח ליהוה מן הבקר או מן הצאן | 3 |
і принесете огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, або криваву жертву на спо́внення обі́тниці, або в да́рі, або в озна́чених часа́х при споря́дженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібно́ї,
והקריב המקריב קרבנו ליהוה--מנחה סלת עשרון בלול ברבעית ההין שמן | 4 |
то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, — десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
ויין לנסך רביעית ההין תעשה על העלה או לזבח--לכבש האחד | 5 |
і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопа́лення або для жертви для кожного ягняти.
או לאיל תעשה מנחה סלת שני עשרנים בלולה בשמן שלשית ההין | 6 |
Або для барана принесеш хлі́бну жертву, — дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
ויין לנסך שלשית ההין--תקריב ריח ניחח ליהוה | 7 |
І вина для литої жертви третю частину гіна, — принесеш пахощі любі для Господа.
וכי תעשה בן בקר עלה או זבח לפלא נדר או שלמים ליהוה | 8 |
А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на спо́внення обі́тниці, або як мирну жертву для Господа,
והקריב על בן הבקר מנחה סלת שלשה עשרנים בלול בשמן חצי ההין | 9 |
то принесе́ш молодого бичка і хлібну жертву, — три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
ויין תקריב לנסך חצי ההין--אשה ריח ניחח ליהוה | 10 |
І принесеш на литу жертву пів гіна вина, — жертва огняна, пахощі любі для Господа.
ככה יעשה לשור האחד או לאיל האחד או לשה בכבשים או בעזים | 11 |
Так буде робитися для одно́го вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
כמספר אשר תעשו--ככה תעשו לאחד כמספרם | 12 |
За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
כל האזרח יעשה ככה את אלה להקריב אשה ריח ניחח ליהוה | 13 |
Кожен тубі́лець так принесе це, щоб принести огняну́ жертву, пахощі любі для Господа.
וכי יגור אתכם גר או אשר בתוככם לדרתיכם ועשה אשה ריח ניחח ליהוה--כאשר תעשו כן יעשה | 14 |
А коли з вами буде тимчасо́во ме́шкати прихо́дько, або той, що серед вас, — постанова для ваших поколінь, — то він принесе огняну́ жертву, пахощі любі для Господа, — як принесете ви, так принесе й він.
הקהל חקה אחת לכם ולגר הגר חקת עולם לדרתיכם ככם כגר יהיה לפני יהוה | 15 |
Збори, — постанова одна для вас та для прихо́дька, що ме́шкає тимчасово, — постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і прихо́дько буде перед Господнім лицем!
תורה אחת ומשפט אחד יהיה לכם ולגר הגר אתכם | 16 |
Один зако́н і одна постанова буде вам і прихо́дькові, що мешкає тимчасово з вами“.
וידבר יהוה אל משה לאמר | 17 |
I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
דבר אל בני ישראל ואמרת אלהם בבאכם אל הארץ אשר אני מביא אתכם שמה | 18 |
„Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви вві́йдете до кра́ю, що Я впроваджую вас туди,
והיה באכלכם מלחם הארץ--תרימו תרומה ליהוה | 19 |
то станеться, коли ви їстимете хліб того кра́ю, — ви принесете прино́шення для Господа.
ראשית ערסתכם--חלה תרימו תרומה כתרומת גרן כן תרימו אתה | 20 |
Як початок діж ваших, калача́ принесете на прино́шення, — як прино́шення то́ку, принесете його.
מראשית ערסתיכם תתנו ליהוה תרומה--לדרתיכם | 21 |
Від поча́тку діж ваших дасте Господе́ві прино́шення, — постанова для ваших поколінь!
וכי תשגו--ולא תעשו את כל המצות האלה אשר דבר יהוה אל משה | 22 |
А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих за́повідей, що Господь говорив до Мойсея,
את כל אשר צוה יהוה אליכם ביד משה מן היום אשר צוה יהוה והלאה--לדרתיכם | 23 |
усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
והיה אם מעיני העדה נעשתה לשגגה ועשו כל העדה פר בן בקר אחד לעלה לריח ניחח ליהוה ומנחתו ונסכו כמשפט ושעיר עזים אחד לחטת | 24 |
то станеться, коли зро́блено по́милку через недо́гляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка́, молоде з великої худоби, на цілопа́лення, на пахощі любі для Господа, а хлі́бна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
וכפר הכהן על כל עדת בני ישראל--ונסלח להם כי שגגה הוא--והם הביאו את קרבנם אשה ליהוה וחטאתם לפני יהוה על שגגתם | 25 |
І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде про́щено їм, бо то по́милка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну́ для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою по́милку.
ונסלח לכל עדת בני ישראל ולגר הגר בתוכם כי לכל העם בשגגה | 26 |
І буде про́щено всій громаді Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилко́вий гріх усього наро́ду.
ואם נפש אחת תחטא בשגגה--והקריבה עז בת שנתה לחטאת | 27 |
А якщо згрішить помилко́во одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
וכפר הכהן על הנפש השגגת בחטאה בשגגה--לפני יהוה לכפר עליו ונסלח לו | 28 |
І очистить священик ту душу, що помили́лась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, — і буде про́щено їй.
האזרח בבני ישראל ולגר הגר בתוכם--תורה אחת יהיה לכם לעשה בשגגה | 29 |
Тубі́льцеві серед Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, — зако́н один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
והנפש אשר תעשה ביד רמה מן האזרח ומן הגר--את יהוה הוא מגדף ונכרתה הנפש ההוא מקרב עמה | 30 |
А та душа, що зробить зухва́лою рукою, — чи з тубі́льця, чи з прихо́дька, — він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред наро́ду її.
כי דבר יהוה בזה ואת מצותו הפר הכרת תכרת הנפש ההוא עונה בה | 31 |
Бо він зне́хтував слово Господа, і зламав Його за́повідь, — конче буде винищена душа та, гріх її на ній“.
ויהיו בני ישראל במדבר וימצאו איש מקשש עצים--ביום השבת | 32 |
І були́ Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дро́ва суботнього дня.
ויקריבו אתו המצאים אתו מקשש עצים--אל משה ואל אהרן ואל כל העדה | 33 |
І привели́ його ті, хто знайшов його, як збирав дро́ва, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
ויניחו אתו במשמר כי לא פרש מה יעשה לו | 34 |
І взяли́ його під сторо́жу, бо не було вирішене, що́ зробити йому.
ויאמר יהוה אל משה מות יומת האיש רגום אתו באבנים כל העדה מחוץ למחנה | 35 |
І сказав Господь до Мойсея: „Конче буде забитий цей чоловік, — заки́дати його камінням усій громаді поза табо́ром!“
ויציאו אתו כל העדה אל מחוץ למחנה וירגמו אתו באבנים וימת כאשר צוה יהוה את משה | 36 |
І ви́провадила його вся громада поза та́бір, та й закидала його камінням, — і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
ויאמר יהוה אל משה לאמר | 37 |
І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
דבר אל בני ישראל ואמרת אלהם ועשו להם ציצת על כנפי בגדיהם לדרתם ונתנו על ציצת הכנף פתיל תכלת | 38 |
„Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кута́си на края́х своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кута́са поли́ блакитну нитку.
והיה לכם לציצת וראיתם אתו וזכרתם את כל מצות יהוה ועשיתם אתם ולא תתורו אחרי לבבכם ואחרי עיניכם אשר אתם זנים אחריהם | 39 |
І буде вона вам за кута́са, — і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні за́повіді, і виконаєте їх, і не бу́дете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи́, ви зраджуєте,
למען תזכרו ועשיתם את כל מצותי והייתם קדשים לאלהיכם | 40 |
щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, — і будьте святі для вашого Бога!
אני יהוה אלהיכם אשר הוצאתי אתכם מארץ מצרים להיות לכם לאלהים אני יהוה אלהיכם | 41 |
Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь, Бог ваш!