ויקרא 22

1 וידבר יהוה אל משה לאמר

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 דבר אל אהרן ואל בניו וינזרו מקדשי בני ישראל ולא יחללו את שם קדשי--אשר הם מקדשים לי אני יהוה

„Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь!

3 אמר אלהם לדרתיכם כל איש אשר יקרב מכל זרעכם אל הקדשים אשר יקדישו בני ישראל ליהוה וטמאתו עליו ונכרתה הנפש ההוא מלפני--אני יהוה

Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь!

4 איש איש מזרע אהרן והוא צרוע או זב--בקדשים לא יאכל עד אשר יטהר והנגע בכל טמא נפש או איש אשר תצא ממנו שכבת זרע

Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння,

5 או איש אשר יגע בכל שרץ אשר יטמא לו או באדם אשר יטמא לו לכל טמאתו

або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, —

6 נפש אשר תגע בו וטמאה עד הערב ולא יאכל מן הקדשים כי אם רחץ בשרו במים

особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.

7 ובא השמש וטהר ואחר יאכל מן הקדשים כי לחמו הוא

А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.

8 נבלה וטרפה לא יאכל לטמאה בה אני יהוה

Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь!

9 ושמרו את משמרתי ולא ישאו עליו חטא ומתו בו כי יחללהו אני יהוה מקדשם

І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх!

10 וכל זר לא יאכל קדש תושב כהן ושכיר לא יאכל קדש

А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів.

11 וכהן כי יקנה נפש קנין כספו--הוא יאכל בו ויליד ביתו הם יאכלו בלחמו

А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб.

12 ובת כהן--כי תהיה לאיש זר הוא בתרומת הקדשים לא תאכל

А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.

13 ובת כהן כי תהיה אלמנה וגרושה וזרע אין לה--ושבה אל בית אביה כנעוריה מלחם אביה תאכל וכל זר לא יאכל בו

А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його.

14 ואיש כי יאכל קדש בשגגה--ויסף חמשיתו עליו ונתן לכהן את הקדש

А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,

15 ולא יחללו את קדשי בני ישראל--את אשר ירימו ליהוה

і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві,

16 והשיאו אותם עון אשמה באכלם את קדשיהם כי אני יהוה מקדשם

і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“.

17 וידבר יהוה אל משה לאמר

I промовляв Господь до Мойсея, говорячи:

18 דבר אל אהרן ואל בניו ואל כל בני ישראל ואמרת אלהם איש איש מבית ישראל ומן הגר בישראל אשר יקריב קרבנו לכל נדריהם ולכל נדבותם אשר יקריבו ליהוה לעלה

„Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення,

19 לרצנכם תמים זכר--בבקר בכשבים ובעזים

то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз.

20 כל אשר בו מום לא תקריבו כי לא לרצון יהיה לכם

Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас.

21 ואיש כי יקריב זבח שלמים ליהוה לפלא נדר או לנדבה בבקר או בצאן--תמים יהיה לרצון כל מום לא יהיה בו

А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній:

22 עורת או שבור או חרוץ או יבלת או גרב או ילפת--לא תקריבו אלה ליהוה ואשה לא תתנו מהם על המזבח--ליהוה

сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа.

23 ושור ושה שרוע וקלוט--נדבה תעשה אתו ולנדר לא ירצה

А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові.

24 ומעוך וכתות ונתוק וכרות לא תקריבו ליהוה ובארצכם לא תעשו

А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того.

25 ומיד בן נכר לא תקריבו את לחם אלהיכם--מכל אלה כי משחתם בהם מום בם לא ירצו לכם

І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“.

26 וידבר יהוה אל משה לאמר

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

27 שור או כשב או עז כי יולד והיה שבעת ימים תחת אמו ומיום השמיני והלאה ירצה לקרבן אשה ליהוה

„Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа.

28 ושור או שה--אתו ואת בנו לא תשחטו ביום אחד

А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня.

29 וכי תזבחו זבח תודה ליהוה--לרצנכם תזבחו

А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.

30 ביום ההוא יאכל לא תותירו ממנו עד בקר אני יהוה

Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь!

31 ושמרתם מצותי ועשיתם אתם אני יהוה

І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь!

32 ולא תחללו את שם קדשי ונקדשתי בתוך בני ישראל אני יהוה מקדשכם

І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас,

33 המוציא אתכם מארץ מצרים להיות לכם לאלהים אני יהוה

що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“