איוב 8
| ויען בלדד השוחי ויאמר | 1 |
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
| עד-אן תמלל-אלה ורוח כביר אמרי-פיך | 2 |
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
| האל יעות משפט ואם-שדי יעות-צדק | 3 |
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
| אם-בניך חטאו-לו וישלחם ביד-פשעם | 4 |
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
| אם-אתה תשחר אל-אל ואל-שדי תתחנן | 5 |
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
| אם-זך וישר אתה כי-עתה יעיר עליך ושלם נות צדקך | 6 |
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
| והיה ראשיתך מצער ואחריתך ישגה מאד | 7 |
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
| כי-שאל-נא לדר רישון וכונן לחקר אבותם | 8 |
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
| כי-תמול אנחנו ולא נדע כי צל ימינו עלי-ארץ | 9 |
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
| הלא-הם יורוך יאמרו לך ומלבם יוצאו מלים | 10 |
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
| היגאה-גמא בלא בצה ישגה-אחו בלי-מים | 11 |
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
| עדנו באבו לא יקטף ולפני כל-חציר ייבש | 12 |
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
| כן--ארחות כל-שכחי אל ותקות חנף תאבד | 13 |
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
| אשר-יקוט כסלו ובית עכביש מבטחו | 14 |
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
| ישען על-ביתו ולא יעמד יחזיק בו ולא יקום | 15 |
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
| רטב הוא לפני-שמש ועל גנתו ינקתו תצא | 16 |
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
| על-גל שרשיו יסבכו בית אבנים יחזה | 17 |
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
| אם-יבלענו ממקמו וכחש בו לא ראיתיך | 18 |
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
| הן-הוא משוש דרכו ומעפר אחר יצמחו | 19 |
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
| הן-אל לא ימאס-תם ולא-יחזיק ביד-מרעים | 20 |
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
| עד-ימלה שחוק פיך ושפתיך תרועה | 21 |
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
| שנאיך ילבשו-בשת ואהל רשעים איננו | 22 |
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
