איוב 5
| קרא-נא היש עונך ואל-מי מקדשים תפנה | 1 |
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
| כי-לאויל יהרג-כעש ופתה תמית קנאה | 2 |
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
| אני-ראיתי אויל משריש ואקוב נוהו פתאם | 3 |
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
| ירחקו בניו מישע וידכאו בשער ואין מציל | 4 |
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
| אשר קצירו רעב יאכל--ואל-מצנים יקחהו ושאף צמים חילם | 5 |
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
| כי לא-יצא מעפר און ומאדמה לא-יצמח עמל | 6 |
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
| כי-אדם לעמל יולד ובני-רשף יגביהו עוף | 7 |
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
| אולם--אני אדרש אל-אל ואל-אלהים אשים דברתי | 8 |
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
| עשה גדלות ואין חקר נפלאות עד-אין מספר | 9 |
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
| הנתן מטר על-פני-ארץ ושלח מים על-פני חוצות | 10 |
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
| לשום שפלים למרום וקדרים שגבו ישע | 11 |
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
| מפר מחשבות ערומים ולא-תעשנה ידיהם תשיה | 12 |
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
| לכד חכמים בערמם ועצת נפתלים נמהרה | 13 |
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
| יומם יפגשו-חשך וכלילה ימששו בצהרים | 14 |
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
| וישע מחרב מפיהם ומיד חזק אביון | 15 |
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
| ותהי לדל תקוה ועלתה קפצה פיה | 16 |
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
| הנה אשרי אנוש יוכחנו אלוה ומוסר שדי אל-תמאס | 17 |
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
| כי הוא יכאיב ויחבש ימחץ וידו תרפינה | 18 |
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
| בשש צרות יצילך ובשבע לא-יגע בך רע | 19 |
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
| ברעב פדך ממות ובמלחמה מידי חרב | 20 |
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
| בשוט לשון תחבא ולא-תירא משד כי יבוא | 21 |
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
| לשד ולכפן תשחק ומחית הארץ אל-תירא | 22 |
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
| כי עם-אבני השדה בריתך וחית השדה השלמה-לך | 23 |
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
| וידעת כי-שלום אהלך ופקדת נוך ולא תחטא | 24 |
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
| וידעת כי-רב זרעך וצאצאיך כעשב הארץ | 25 |
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
| תבוא בכלח אלי-קבר כעלות גדיש בעתו | 26 |
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
| הנה-זאת חקרנוה כן-היא שמענה ואתה דע-לך | 27 |
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
