איוב 36
| ויסף אליהוא ויאמר | 1 |
І далі Елігу казав:
| כתר-לי זעיר ואחוך כי עוד לאלוה מלים | 2 |
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
| אשא דעי למרחוק ולפעלי אתן-צדק | 3 |
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
| כי-אמנם לא-שקר מלי תמים דעות עמך | 4 |
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
| הן-אל כביר ולא ימאס כביר כח לב | 5 |
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
| לא-יחיה רשע ומשפט עניים יתן | 6 |
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
| לא-יגרע מצדיק עיניו ואת-מלכים לכסא וישיבם לנצח ויגבהו | 7 |
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
| ואם-אסורים בזקים ילכדון בחבלי-עני | 8 |
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
| ויגד להם פעלם ופשעיהם כי יתגברו | 9 |
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
| ויגל אזנם למוסר ויאמר כי-ישובון מאון | 10 |
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
| אם-ישמעו ויעבדו יכלו ימיהם בטוב ושניהם בנעימים | 11 |
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
| ואם-לא ישמעו בשלח יעברו ויגועו בבלי-דעת | 12 |
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
| וחנפי-לב ישימו אף לא ישועו כי אסרם | 13 |
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
| תמת בנער נפשם וחיתם בקדשים | 14 |
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
| יחלץ עני בעניו ויגל בלחץ אזנם | 15 |
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
| ואף הסיתך מפי-צר-- רחב לא-מוצק תחתיה ונחת שלחנך מלא דשן | 16 |
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
| ודין-רשע מלאת דין ומשפט יתמכו | 17 |
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
| כי-חמה פן-יסיתך בספק ורב-כפר אל-יטך | 18 |
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
| היערך שועך לא בצר וכל מאמצי-כח | 19 |
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
| אל-תשאף הלילה-- לעלות עמים תחתם | 20 |
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
| השמר אל-תפן אל-און כי-על-זה בחרת מעני | 21 |
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
| הן-אל ישגיב בכחו מי כמהו מורה | 22 |
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
| מי-פקד עליו דרכו ומי-אמר פעלת עולה | 23 |
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
| זכר כי-תשגיא פעלו-- אשר שררו אנשים | 24 |
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
| כל-אדם חזו-בו אנוש יביט מרחוק | 25 |
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
| הן-אל שגיא ולא נדע מספר שניו ולא-חקר | 26 |
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
| כי יגרע נטפי-מים יזקו מטר לאדו | 27 |
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
| אשר-יזלו שחקים ירעפו עלי אדם רב | 28 |
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
| אף אם-יבין מפרשי-עב תשאות סכתו | 29 |
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
| הן-פרש עליו אורו ושרשי הים כסה | 30 |
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
| כי-בם ידין עמים יתן-אכל למכביר | 31 |
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
| על-כפים כסה-אור ויצו עליה במפגיע | 32 |
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
| יגיד עליו רעו מקנה אף על-עולה | 33 |
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
