איוב 29

1 ויסף איוב שאת משלו ויאמר

І Йов далі вів мову свою та й сказав:

2 מי-יתנני כירחי-קדם כימי אלוה ישמרני

„О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,

3 בהלו נרו עלי ראשי לאורו אלך חשך

коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,

4 כאשר הייתי בימי חרפי בסוד אלוה עלי אהלי

як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,

5 בעוד שדי עמדי סביבותי נערי

коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,

6 ברחץ הליכי בחמה וצור יצוק עמדי פלגי-שמן

коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!

7 בצאתי שער עלי-קרת ברחוב אכין מושבי

Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,

8 ראוני נערים ונחבאו וישישים קמו עמדו

як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,

9 שרים עצרו במלים וכף ישימו לפיהם

зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —

10 קול-נגידים נחבאו ולשונם לחכם דבקה

ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,

11 כי אזן שמעה ותאשרני ועין ראתה ותעידני

Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —

12 כי-אמלט עני משוע ויתום ולא-עזר לו

бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.

13 ברכת אבד עלי תבא ולב אלמנה ארנן

Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

14 צדק לבשתי וילבשני כמעיל וצניף משפטי

Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.

15 עינים הייתי לעור ורגלים לפסח אני

Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.

16 אב אנכי לאביונים ורב לא-ידעתי אחקרהו

Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.

17 ואשברה מתלעות עול ומשניו אשליך טרף

Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.

18 ואמר עם-קני אגוע וכחול ארבה ימים

І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:

19 שרשי פתוח אלי-מים וטל ילין בקצירי

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.

20 כבודי חדש עמדי וקשתי בידי תחליף

Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.

21 לי-שמעו ויחלו וידמו למו עצתי

Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.

22 אחרי דברי לא ישנו ועלימו תטף מלתי

По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.

23 ויחלו כמטר לי ופיהם פערו למלקוש

І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.

24 אשחק אלהם לא יאמינו ואור פני לא יפילון

Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.

25 אבחר דרכם ואשב ראש ואשכון כמלך בגדוד כאשר אבלים ינחם

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!