איוב 28
| כי יש לכסף מוצא ומקום לזהב יזקו | 1 |
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
| ברזל מעפר יקח ואבן יצוק נחושה | 2 |
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
| קץ שם לחשך ולכל-תכלית הוא חוקר אבן אפל וצלמות | 3 |
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
| פרץ נחל מעם-גר--הנשכחים מני-רגל דלו מאנוש נעו | 4 |
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
| ארץ--ממנה יצא-לחם ותחתיה נהפך כמו-אש | 5 |
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
| מקום-ספיר אבניה ועפרת זהב לו | 6 |
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
| נתיב לא-ידעו עיט ולא שזפתו עין איה | 7 |
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
| לא-הדריכוהו בני-שחץ לא-עדה עליו שחל | 8 |
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
| בחלמיש שלח ידו הפך משרש הרים | 9 |
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
| בצורות יארים בקע וכל-יקר ראתה עינו | 10 |
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
| מבכי נהרות חבש ותעלמה יצא אור | 11 |
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
| והחכמה מאין תמצא ואי זה מקום בינה | 12 |
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
| לא-ידע אנוש ערכה ולא תמצא בארץ החיים | 13 |
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
| תהום אמר לא בי-היא וים אמר אין עמדי | 14 |
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
| לא-יתן סגור תחתיה ולא ישקל כסף מחירה | 15 |
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
| לא-תסלה בכתם אופיר בשהם יקר וספיר | 16 |
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
| לא-יערכנה זהב וזכוכית ותמורתה כלי-פז | 17 |
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
| ראמות וגביש לא יזכר ומשך חכמה מפנינים | 18 |
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
| לא-יערכנה פטדת-כוש בכתם טהור לא תסלה | 19 |
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
| והחכמה מאין תבוא ואי זה מקום בינה | 20 |
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
| ונעלמה מעיני כל-חי ומעוף השמים נסתרה | 21 |
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
| אבדון ומות אמרו באזנינו שמענו שמעה | 22 |
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
| אלהים הבין דרכה והוא ידע את-מקומה | 23 |
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
| כי-הוא לקצות-הארץ יביט תחת כל-השמים יראה | 24 |
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
| לעשות לרוח משקל ומים תכן במדה | 25 |
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
| בעשתו למטר חק ודרך לחזיז קלות | 26 |
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
| אז ראה ויספרה הכינה וגם-חקרה | 27 |
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
| ויאמר לאדם--הן יראת אדני היא חכמה וסור מרע בינה | 28 |
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
