איוב 24
| מדוע--משדי לא-נצפנו עתים וידעו לא-חזו ימיו | 1 |
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
| גבלות ישיגו עדר גזלו וירעו | 2 |
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
| חמור יתומים ינהגו יחבלו שור אלמנה | 3 |
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
| יטו אבינים מדרך יחד חבאו עניי-ארץ | 4 |
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
| הן פראים במדבר-- יצאו בפעלם משחרי לטרף ערבה לו לחם לנערים | 5 |
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
| בשדה בלילו יקצירו (יקצורו) וכרם רשע ילקשו | 6 |
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
| ערום ילינו מבלי לבוש ואין כסות בקרה | 7 |
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
| מזרם הרים ירטבו ומבלי מחסה חבקו-צור | 8 |
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
| יגזלו משד יתום ועל-עני יחבלו | 9 |
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
| ערום הלכו בלי לבוש ורעבים נשאו עמר | 10 |
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
| בין-שורתם יצהירו יקבים דרכו ויצמאו | 11 |
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
| מעיר מתים ינאקו-- ונפש-חללים תשוע ואלוה לא-ישים תפלה | 12 |
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
| המה היו--במרדי-אור לא-הכירו דרכיו ולא ישבו בנתיבתיו | 13 |
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
| לאור יקום רוצח--יקטל-עני ואביון ובלילה יהי כגנב | 14 |
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
| ועין נאף שמרה נשף לאמר-- לא-תשורני עין וסתר פנים ישים | 15 |
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
| חתר בחשך בתים יומם חתמו-למו לא-ידעו אור | 16 |
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
| כי יחדו בקר למו צלמות כי-יכיר בלהות צלמות | 17 |
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
| קל-הוא על-פני-מים-- תקלל חלקתם בארץ לא-יפנה דרך כרמים | 18 |
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
| ציה גם-חם יגזלו מימי-שלג שאול חטאו (Sheol h7585) | 19 |
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)
| ישכחהו רחם מתקו רמה-- עוד לא-יזכר ותשבר כעץ עולה | 20 |
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
| רעה עקרה לא תלד ואלמנה לא ייטיב | 21 |
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
| ומשך אבירים בכחו יקום ולא-יאמין בחיין | 22 |
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
| יתן-לו לבטח וישען ועיניהו על-דרכיהם | 23 |
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
| רומו מעט ואיננו והמכו ככל יקפצון וכראש שבלת ימלו | 24 |
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
| ואם-לא אפו מי יכזיבני וישם לאל מלתי | 25 |
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
