< איוב 12 >
А Йов відповів та й сказав:
אמנם כי אתם-עם ועמכם תמות חכמה | 2 |
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
גם-לי לבב כמוכם--לא-נפל אנכי מכם ואת-מי-אין כמו-אלה | 3 |
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
שחק לרעהו אהיה--קרא לאלוה ויענהו שחוק צדיק תמים | 4 |
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
לפיד בוז לעשתות שאנן-- נכון למועדי רגל | 5 |
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
ישליו אהלים לשדדים ובטחות למרגיזי אל-- לאשר הביא אלוה בידו | 6 |
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
ואולם--שאל-נא בהמות ותרך ועוף השמים ויגד-לך | 7 |
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
או שיח לארץ ותרך ויספרו לך דגי הים | 8 |
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
מי לא-ידע בכל-אלה כי יד-יהוה עשתה זאת | 9 |
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
אשר בידו נפש כל-חי ורוח כל-בשר-איש | 10 |
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
הלא-אזן מלין תבחן וחך אכל יטעם-לו | 11 |
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
בישישים חכמה וארך ימים תבונה | 12 |
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
עמו חכמה וגבורה לו עצה ותבונה | 13 |
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
הן יהרוס ולא יבנה יסגר על-איש ולא יפתח | 14 |
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
הן יעצר במים ויבשו וישלחם ויהפכו ארץ | 15 |
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
עמו עז ותושיה לו שגג ומשגה | 16 |
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
מוליך יועצים שולל ושפטים יהולל | 17 |
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
מוסר מלכים פתח ויאסר אזור במתניהם | 18 |
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
מוליך כהנים שולל ואתנים יסלף | 19 |
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
מסיר שפה לנאמנים וטעם זקנים יקח | 20 |
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
שופך בוז על-נדיבים ומזיח אפיקים רפה | 21 |
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
מגלה עמקות מני-חשך ויצא לאור צלמות | 22 |
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
משגיא לגוים ויאבדם שטח לגוים וינחם | 23 |
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
מסיר--לב ראשי עם-הארץ ויתעם בתהו לא-דרך | 24 |
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
ימששו-חשך ולא-אור ויתעם כשכור | 25 |
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!