< ישעה 24 >
הנה יהוה בוקק הארץ ובולקה ועוה פניה והפיץ ישביה | 1 |
Ось Господь нищить землю й пусто́шить її, й оберта́є поверхню її, а мешканців її розпоро́шує.
והיה כעם ככהן כעבד כאדניו כשפחה כגברתה כקונה כמוכר כמלוה כלוה כנשה כאשר נשא בו | 2 |
І стане священик як і наро́д, а пан — немов раб, пані, — як невільниця її, продаве́ць — немов той покупе́ць, боргува́льник — немов винува́тець, віри́тель — як довжни́к.
הבוק תבוק הארץ והבוז תבז כי יהוה דבר את הדבר הזה | 3 |
Земля буде доще́нту зруйно́вана та пограбо́вана вся, бо це слово Госпо́дь проказа́в, —
אבלה נבלה הארץ אמללה נבלה תבל אמללו מרום עם הארץ | 4 |
засумує, зів'я́не земля, ослабіє й зів'яне вселе́нна, ослабіють вельможі наро́ду землі.
והארץ חנפה תחת ישביה כי עברו תורת חלפו חק הפרו ברית עולם | 5 |
Й оскверни́лась земля під своїми мешка́нцями, бо переступи́ли зако́ни, постано́ву порушили, зламали вони запові́та відві́чного.
על כן אלה אכלה ארץ ויאשמו ישבי בה על כן חרו ישבי ארץ ונשאר אנוש מזער | 6 |
Тому землю прокля́ття поїло, й оде́ржали кару мешка́нці її, тому то згоріли мешка́нці землі, і небагато людей позоста́лося.
אבל תירוש אמללה גפן נאנחו כל שמחי לב | 7 |
Сумує вино молоде, виногра́дина в'я́не, усі радісносе́рді зідха́ють,
שבת משוש תפים חדל שאון עליזים שבת משוש כנור | 8 |
спини́лися радощі бубнів, галас веселуні́в переста́в, затихла потіха від гу́сел!
בשיר לא ישתו יין ימר שכר לשתיו | 9 |
При пісні вина вже не п'ють, став гірки́м п'янкий на́пій для тих, хто його попиває.
נשברה קרית תהו סגר כל בית מבוא | 10 |
Зруйно́ване місто спусто́шене, всі доми́ позами́кані, щоб не ввійти.
צוחה על היין בחוצות ערבה כל שמחה גלה משוש הארץ | 11 |
На вулицях крик за вином, усяка радість поме́ркла, веселість землі на вигна́ння пішла, —
נשאר בעיר שמה ושאיה יכת שער | 12 |
позоста́лося в місті спусто́шення, і розбита на зва́лище брама.
כי כה יהיה בקרב הארץ בתוך העמים כנקף זית כעוללת אם כלה בציר | 13 |
Бо так буде посеред землі, посеред наро́дів, як при оббива́нні оливки, немов при визби́руванні, коли збір винограду скінчи́вся.
המה ישאו קולם ירנו בגאון יהוה צהלו מים | 14 |
Свій голос піді́ймуть і будуть радіти, через величність Господню викри́кувати голосно будуть від моря.
על כן בארים כבדו יהוה באיי הים שם יהוה אלהי ישראל | 15 |
Тому Господа славте на сході, на морськи́х острова́х Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
מכנף הארץ זמרת שמענו צבי לצדיק ואמר רזי לי רזי לי אוי לי בגדים בגדו ובגד בוגדים בגדו | 16 |
Ми чуємо співи від кра́ю землі: „Слава Праведному!“Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабі́жники гра́блять, і грабую́чи, граблять грабі́жно!
פחד ופחת ופח עליך יושב הארץ | 17 |
Страх і яма та па́стка на тебе, мешка́нче землі!
והיה הנס מקול הפחד יפל אל הפחת והעולה מתוך הפחת ילכד בפח כי ארבות ממרום נפתחו וירעשו מוסדי ארץ | 18 |
І станеться, той, хто втікатиме від крику жа́ху, до ями впаде́, хто ж із ями вихо́дить, буде схо́плений в па́стку, бо відкриті розтво́ри згори́, а підста́ви землі затремтіли.
רעה התרעעה הארץ פור התפוררה ארץ מוט התמוטטה ארץ | 19 |
Земля поруйно́вана зо́всім, земля поторо́щена, вся земля захита́лась.
נוע תנוע ארץ כשכור והתנודדה כמלונה וכבד עליה פשעה ונפלה ולא תסיף קום | 20 |
Захиталась земля, немов п'я́ний, і ру́хається, мов нічлі́жний курінь, і вчинився над нею тяжки́м її гріх, і впала вона, й більш не встане!
והיה ביום ההוא יפקד יהוה על צבא המרום במרום ועל מלכי האדמה על האדמה | 21 |
І станеться в день той, Господь навісти́ть військо висоти на висоті, і зе́мних царів на землі, —
ואספו אספה אסיר על בור וסגרו על מסגר ומרב ימים יפקדו | 22 |
і будуть зібрані ра́зом, мов в'я́зні до ями, й у в'язни́цю вони будуть за́мкнені, а по днях багатьох будуть наві́щені!
וחפרה הלבנה ובושה החמה כי מלך יהוה צבאות בהר ציון ובירושלם ונגד זקניו כבוד | 23 |
Місяць тоді засоро́миться та застида́ється сонце, бо Господь Саваот зацарюва́в на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старі́шими слава Його!