< ישעה 22 >
משא גיא חזיון מה לך אפוא כי עלית כלך לגגות | 1 |
Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?
תשאות מלאה עיר הומיה--קריה עליזה חלליך לא חללי חרב ולא מתי מלחמה | 2 |
Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.
כל קציניך נדדו יחד מקשת אסרו כל נמצאיך אסרו יחדו מרחוק ברחו | 3 |
Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.
על כן אמרתי שעו מני אמרר בבכי אל תאיצו לנחמני על שד בת עמי | 4 |
Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —
כי יום מהומה ומבוסה ומבוכה לאדני יהוה צבאות--בגי חזיון מקרקר קר ושוע אל ההר | 5 |
бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!
ועילם נשא אשפה ברכב אדם פרשים וקיר ערה מגן | 6 |
А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.
ויהי מבחר עמקיך מלאו רכב והפרשים שת שתו השערה | 7 |
І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.
ויגל את מסך יהודה ותבט ביום ההוא אל נשק בית היער | 8 |
І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.
ואת בקיעי עיר דוד ראיתם כי רבו ותקבצו את מי הברכה התחתונה | 9 |
І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;
ואת בתי ירושלם ספרתם ותתצו הבתים לבצר החומה | 10 |
і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;
ומקוה עשיתם בין החמתים למי הברכה הישנה ולא הבטתם אל עשיה ויצרה מרחוק לא ראיתם | 11 |
і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
ויקרא אדני יהוה צבאות--ביום ההוא לבכי ולמספד ולקרחה ולחגר שק | 12 |
І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.
והנה ששון ושמחה הרג בקר ושחט צאן אכל בשר ושתות יין אכול ושתו כי מחר נמות | 13 |
Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!
ונגלה באזני יהוה צבאות אם יכפר העון הזה לכם עד תמתון אמר אדני יהוה צבאות | 14 |
І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.
כה אמר אדני יהוה צבאות לך בא אל הסכן הזה על שבנא אשר על הבית | 15 |
Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
מה לך פה ומי לך פה כי חצבת לך פה קבר חצבי מרום קברו חקקי בסלע משכן לו | 16 |
„Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,
הנה יהוה מטלטלך טלטלה גבר ועטך עטה | 17 |
та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,
צנוף יצנפך צנפה כדור אל ארץ רחבת ידים שמה תמות ושמה מרכבות כבודך--קלון בית אדניך | 18 |
звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!
והדפתיך ממצבך וממעמדך יהרסך | 19 |
І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.
והיה ביום ההוא וקראתי לעבדי לאליקים בן חלקיהו | 20 |
І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
והלבשתיו כתנתך ואבנטך אחזקנו וממשלתך אתן בידו והיה לאב ליושב ירושלם ולבית יהודה | 21 |
і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
ונתתי מפתח בית דוד על שכמו ופתח ואין סגר וסגר ואין פתח | 22 |
І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.
ותקעתיו יתד במקום נאמן והיה לכסא כבוד לבית אביו | 23 |
І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.
ותלו עליו כל כבוד בית אביו הצאצאים והצפעות כל כלי הקטן--מכלי האגנות ועד כל כלי הנבלים | 24 |
І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!
ביום ההוא נאם יהוה צבאות תמוש היתד התקועה במקום נאמן ונגדעה ונפלה ונכרת המשא אשר עליה--כי יהוה דבר | 25 |
Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!