הושע 8
| אל חכך שפר כנשר על בית יהוה--יען עברו בריתי ועל תורתי פשעו | 1 |
Рога до уст своїх, та й засурми́: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого́, і на Зако́на Мого повстали.
| לי יזעקו אלהי ידענוך ישראל | 2 |
До Мене взивають вони: „Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!“
| זנח ישראל טוב אויב ירדפו | 3 |
Покинув Ізраїль добро́, — ворог його пожене́!
| הם המליכו ולא ממני השירו ולא ידעתי כספם וזהבם עשו להם עצבים למען יכרת | 4 |
Вони ставлять царя, але́ не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срі́бла свого та із золо́та свого божків наробили собі, щоб загинути, —
| זנח עגלך שמרון חרה אפי בם עד מתי לא יוכלו נקין | 5 |
відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запали́вся на них, — аж доки не можуть вони від провини очи́ститись?
| כי מישראל והוא--חרש עשהו ולא אלהים הוא כי שבבים יהיה עגל שמרון | 6 |
Бо й воно від Ізраїля. Зробив його ма́йстер, і воно — то не Бог, бо теля самарійське на кава́лки обе́рнеться.
| כי רוח יזרעו וסופתה יקצרו קמה אין לו צמח בלי יעשה קמח--אולי יעשה זרים יבלעהו | 7 |
А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й коло́сся, а зе́рно не видасть муки́, коли ж видасть, чужі поковта́ють її.
| נבלע ישראל עתה היו בגוים ככלי אין חפץ בו | 8 |
Ізраїль проко́втнений, — став між наро́дами він як та річ, що до неї немає зами́лування.
| כי המה עלו אשור פרא בודד לו אפרים התנו אהבים | 9 |
Бо вони відійшли до Ашшу́ру, як дикий осел, що самі́тний собі, а Єфрем за любов дає да́ри любовні.
| גם כי יתנו בגוים עתה אקבצם ויחלו מעט ממשא מלך שרים | 10 |
І хоч вони здобува́ють прихи́льників серед пога́нів, Я їх позбираю тепер, і незаба́ром вони перестануть пома́зувати царя, і князі́в.
| כי הרבה אפרים מזבחות לחטא היו לו מזבחות לחטא | 11 |
Бо же́ртівників був намно́жив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці же́ртівники!
| אכתוב (אכתב) לו--רבו (רבי) תורתי כמו זר נחשבו | 12 |
Я можу йому написати Зако́н Свій хоч тисячу разі́в, — як чуже порахо́ване буде!
| זבחי הבהבי יזבחו בשר ויאכלו--יהוה לא רצם עתה יזכר עונם ויפקד חטאותם--המה מצרים ישובו | 13 |
Вони ж жертви кохають, — ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподо́бує їх. Тепер Він згадає про їхню прови́ну та їхні гріхи́ покарає, — вони до Єгипту пове́рнуться!
| וישכח ישראל את עשהו ויבן היכלות ויהודה הרבה ערים בצרות ושלחתי אש בעריו ואכלה ארמנתיה | 14 |
Ізраїль забув про свого Творця та й будує пала́ти, а Юда намно́жив тверди́нні міста́, та пошлю́ Я огонь на його ці міста́, — і пожере́ він пала́ти його́!
