< בראשית 21 >
ויהוה פקד את שרה כאשר אמר ויעש יהוה לשרה כאשר דבר | 1 |
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
ותהר ותלד שרה לאברהם בן לזקניו למועד אשר דבר אתו אלהים | 2 |
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
ויקרא אברהם את שם בנו הנולד לו אשר ילדה לו שרה--יצחק | 3 |
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
וימל אברהם את יצחק בנו בן שמנת ימים כאשר צוה אתו אלהים | 4 |
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
ואברהם בן מאת שנה בהולד לו את יצחק בנו | 5 |
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
ותאמר שרה--צחק עשה לי אלהים כל השמע יצחק לי | 6 |
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
ותאמר מי מלל לאברהם היניקה בנים שרה כי ילדתי בן לזקניו | 7 |
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
ויגדל הילד ויגמל ויעש אברהם משתה גדול ביום הגמל את יצחק | 8 |
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
ותרא שרה את בן הגר המצרית אשר ילדה לאברהם--מצחק | 9 |
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
ותאמר לאברהם גרש האמה הזאת ואת בנה כי לא יירש בן האמה הזאת עם בני עם יצחק | 10 |
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
וירע הדבר מאד בעיני אברהם על אודת בנו | 11 |
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
ויאמר אלהים אל אברהם אל ירע בעיניך על הנער ועל אמתך--כל אשר תאמר אליך שרה שמע בקלה כי ביצחק יקרא לך זרע | 12 |
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
וגם את בן האמה לגוי אשימנו כי זרעך הוא | 13 |
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
וישכם אברהם בבקר ויקח לחם וחמת מים ויתן אל הגר שם על שכמה ואת הילד--וישלחה ותלך ותתע במדבר באר שבע | 14 |
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
ויכלו המים מן החמת ותשלך את הילד תחת אחד השיחם | 15 |
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
ותלך ותשב לה מנגד הרחק כמטחוי קשת כי אמרה אל אראה במות הילד ותשב מנגד ותשא את קלה ותבך | 16 |
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
וישמע אלהים את קול הנער ויקרא מלאך אלהים אל הגר מן השמים ויאמר לה מה לך הגר אל תיראי כי שמע אלהים אל קול הנער באשר הוא שם | 17 |
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
קומי שאי את הנער והחזיקי את ידך בו כי לגוי גדול אשימנו | 18 |
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
ויפקח אלהים את עיניה ותרא באר מים ותלך ותמלא את החמת מים ותשק את הנער | 19 |
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
ויהי אלהים את הנער ויגדל וישב במדבר ויהי רבה קשת | 20 |
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
וישב במדבר פארן ותקח לו אמו אשה מארץ מצרים | 21 |
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
ויהי בעת ההוא ויאמר אבימלך ופיכל שר צבאו אל אברהם לאמר אלהים עמך בכל אשר אתה עשה | 22 |
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
ועתה השבעה לי באלהים הנה אם תשקר לי ולניני ולנכדי כחסד אשר עשיתי עמך תעשה עמדי ועם הארץ אשר גרתה בה | 23 |
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
והוכח אברהם את אבימלך על אדות באר המים אשר גזלו עבדי אבימלך | 25 |
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
ויאמר אבימלך--לא ידעתי מי עשה את הדבר הזה וגם אתה לא הגדת לי וגם אנכי לא שמעתי--בלתי היום | 26 |
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
ויקח אברהם צאן ובקר ויתן לאבימלך ויכרתו שניהם ברית | 27 |
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
ויצב אברהם את שבע כבשת הצאן--לבדהן | 28 |
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
ויאמר אבימלך אל אברהם מה הנה שבע כבשת האלה אשר הצבת לבדנה | 29 |
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
ויאמר--כי את שבע כבשת תקח מידי בעבור תהיה לי לעדה כי חפרתי את הבאר הזאת | 30 |
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
על כן קרא למקום ההוא--באר שבע כי שם נשבעו שניהם | 31 |
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
ויכרתו ברית בבאר שבע ויקם אבימלך ופיכל שר צבאו וישבו אל ארץ פלשתים | 32 |
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
ויטע אשל בבאר שבע ויקרא שם--בשם יהוה אל עולם | 33 |
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
ויגר אברהם בארץ פלשתים ימים רבים | 34 |
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.