< דברי הימים א 12 >
ואלה הבאים אל דויד לציקלג עוד עצור מפני שאול בן קיש והמה בגבורים עזרי המלחמה | 1 |
А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,
נשקי קשת מימינים ומשמאלים באבנים ובחצים בקשת--מאחי שאול מבנימן | 2 |
що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
הראש אחיעזר ויואש בני השמעה הגבעתי ויזואל (ויזיאל) ופלט בני עזמות וברכה ויהוא הענתתי | 3 |
голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
וישמעיה הגבעוני גבור בשלשים ועל השלשים ה וירמיה ויחזיאל ויוחנן ויוזבד הגדרתי | 4 |
і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
אלעוזי וירימות ובעליה ושמריהו ושפטיהו החריפי (החרופי) | 5 |
Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
אלקנה וישיהו ועזראל ויועזר וישבעם--הקרחים | 6 |
Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
ויועאלה וזבדיה בני ירחם מן הגדור | 7 |
і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
ומן הגדי נבדלו אל דויד למצד מדברה גברי החיל אנשי צבא למלחמה--ערכי צנה ורמח ופני אריה פניהם וכצבאים על ההרים למהר | 8 |
А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.
עזר הראש עבדיה השני אליאב השלשי | 9 |
Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
משמנה הרביעי ירמיה החמשי | 10 |
четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,
шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,
יוחנן השמיני אלזבד התשיעי | 12 |
во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,
ירמיהו העשירי מכבני עשתי עשר | 13 |
десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.
אלה מבני גד ראשי הצבא אחד למאה הקטן והגדול לאלף | 14 |
Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.
אלה הם אשר עברו את הירדן בחדש הראשון והוא ממלא על כל גדיתיו (גדותיו) ויבריחו את כל העמקים למזרח ולמערב | 15 |
Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.
ויבאו מן בני בנימן ויהודה עד למצד לדויד | 16 |
І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
ויצא דויד לפניהם ויען ויאמר להם אם לשלום באתם אלי לעזרני יהיה לי עליכם לבב ליחד ואם לרמותני לצרי בלא חמס בכפי ירא אלהי אבותינו ויוכח | 17 |
А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“
ורוח לבשה את עמשי ראש השלושים (השלישים) לך דויד ועמך בן ישי שלום שלום לך ושלום לעזרך כי עזרך אלהיך ויקבלם דויד ויתנם בראשי הגדוד | 18 |
І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.
וממנשה נפלו על דויד בבאו עם פלשתים על שאול למלחמה--ולא עזרם כי בעצה שלחהו סרני פלשתים לאמר בראשינו יפול אל אדניו שאול | 19 |
І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“
בלכתו אל ציקלג נפלו עליו ממנשה עדנח ויוזבד וידיעאל ומיכאל ויוזבד ואליהוא וצלתי ראשי האלפים אשר למנשה | 20 |
Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.
והמה עזרו עם דויד על הגדוד כי גבורי חיל כלם ויהיו שרים בצבא | 21 |
І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.
כי לעת יום ביום יבאו על דויד לעזרו--עד למחנה גדול כמחנה אלהים | 22 |
Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.
ואלה מספרי ראשי החלוץ לצבא באו על דויד חברונה להסב מלכות שאול אליו--כפי יהוה | 23 |
А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
בני יהודה נשאי צנה ורמח--ששת אלפים ושמונה מאות חלוצי צבא | 24 |
Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.
מן בני שמעון גבורי חיל לצבא--שבעת אלפים ומאה | 25 |
З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.
מן בני הלוי--ארבעת אלפים ושש מאות | 26 |
З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
ויהוידע הנגיד לאהרן ועמו שלשת אלפים ושבע מאות | 27 |
І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
וצדוק נער גבור חיל ובית אביו שרים עשרים ושנים | 28 |
І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
ומן בני בנימן אחי שאול שלשת אלפים ועד הנה מרביתם שמרים משמרת בית שאול | 29 |
А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.
ומן בני אפרים עשרים אלף ושמונה מאות--גבורי חיל אנשי שמות לבית אבותם | 30 |
А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.
ומחצי מטה מנשה שמונה עשר אלף אשר נקבו בשמות לבוא להמליך את דויד | 31 |
А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.
ומבני יששכר יודעי בינה לעתים לדעת מה יעשה ישראל--ראשיהם מאתים וכל אחיהם על פיהם | 32 |
А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.
מזבלון יוצאי צבא ערכי מלחמה בכל כלי מלחמה--חמשים אלף ולעדר בלא לב ולב | 33 |
Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.
ומנפתלי שרים אלף ועמהם בצנה וחנית שלשים ושבעה אלף | 34 |
А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.
ומן הדני ערכי מלחמה עשרים ושמונה אלף ושש מאות | 35 |
А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
ומאשר יוצאי צבא לערך מלחמה--ארבעים אלף | 36 |
А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.
ומעבר לירדן מן הראובני והגדי וחצי שבט מנשה בכל כלי צבא מלחמה--מאה ועשרים אלף | 37 |
А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.
כל אלה אנשי מלחמה עדרי מערכה בלבב שלם באו חברונה להמליך את דויד על כל ישראל וגם כל שרית ישראל לב אחד--להמליך את דויד | 38 |
Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.
ויהיו שם עם דויד ימים שלושה אכלים ושותים כי הכינו להם אחיהם | 39 |
І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.
וגם הקרובים אליהם עד יששכר וזבלון ונפתלי מביאים לחם בחמורים ובגמלים ובפרדים ובבקר מאכל קמח דבלים וצמוקים ויין ושמן ובקר וצאן--לרב כי שמחה בישראל | 40 |
А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.