< Mele a Solomona 1 >
1 KE Mele o na mele, na Solomona no ia,
Соломонова Пісня над піснями.
2 E honi mai ia'u i na honi o kona waha; No ka mea, ua oi aku kou aloha i ka waina.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
3 No ke ala o kou mea poni maikai, Ua like kou inoa me ka aila ala i nininiia; No ia mea, ua aloha mai na kaikamahine ia oe.
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 E ume mai ia'u, e hahai makou mamuli ou. Ua hookomo mai ke alii ia'u iloko o kona keena; E hauoli makou, a e olioli hoi ia oe; E hoomanao makou i kou aloha mamua o ka waina; Ua aloha aku ka poe pono ia oe.
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5 Ua eleele au, ua maikai no nae, E na kaikamahine o Ierusalema; E like me na halelewa o Kedara, E like hoi me na paku lole o Solomona.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6 Mai nana mai oukou ia'u, no ka mea, ua eleele au, No ka nana ana mai o ka la ia'u. Ua huhu mai ia'u na keiki a ko'u makuwahine, Ua hoolilo mai lakou ia'u i mea kiai i na malawaina; Aka hoi, o ka'u malawaina, aole au i malama.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7 E hai mai ia'u, e ka mea a ko'u uhane i aloha'i, Aila ihea oe i hanai mai. Mahea la oe i hoomaha ai i ke awakea? No ke aha la wau i lilo ai, Me ho wahine la i uhiia, Ma na poe hipa a kou mau hoanoho?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8 Ina, aole oe i ike, E ka mea maikai mawaena o na wahine, E hele oe ma na kapuwai o ka poe hipa, E hanai i kau poe kao keiki, Ma kahi kokoke i na halelewa o ka poe kahuhipa.
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 Ua hoohalike au ia oe, e ka'u mea i aloha'i, Me he lio wahine la iloko o na kaa o Parao.
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Ua hoonaniia kou papalina i na kaula momi, A o kou a-i i na lei maikai.
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 E hana makou nou i na kaula gula, A me na kaula hoi i paukuia i ke kala.
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 I ka noho pu ana o ke alii me kona poe, Ua moani aku la ko'u mea ala.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 O ka'u mea i aloha'i, he pua mura no ia na'u, E moe iho la ia mawaena o ko'u poli.
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 O ka'u mea i aloha'i, he lala kupero ia na'u, No ka malawaina mai o Enegedi.
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 Aia hoi, he nani kou, e ka'u mea i aloha'i, He nani kou, he mau maka manu nunu kou.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 Aia hoi, he nani kou, e ka'u mea i aloha'i, he maikai hoi; Ua omaomao no hoi ko kaua wahi moe.
„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17 Na kaola o ko kaua hale, he laau kedera ia, A me ko kaua mau oa, he laau fira.
Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“