Solomona 30
1 HE mau wahi olelo a Agura ke keiki a Iake. He wanana; na ke kanaka i hoike mai ia Itiela; ia Itiela laua me Ukala.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Owau ka mea hupo loa o na kanaka, Aole o'u wahi noonoo kanaka.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Aole i loaa ia u ka naauao, Aole hoi o'u ike i ka Mea hemolele.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Owai ka mea i pii ae i ka lani, a i iho mai hoi? Owai ka mea i hooiliili i ka makani ma kona lima? Owai ka mea i hoopaa i na wai ma kona aahu? Owai ka mea i hoonoho i na welelau a pau o ka honua? Owai hoi kona inoa, owai ka inoa o kana keiki? E hoike mai paha oe.
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Pau loa na huaolelo a ke Akua i ka maemae; Oia ka palekaua i ka poe paulele aku ia ia.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Mai hui ae oe i kekahi mea me kana mau huaolelo, O ao mai oia ia oe, a e lilo oe i mea wahahee.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Elua mau mea a'u i noi aku ai ia oe, Mai aua oe mamua o ko'u make ana.
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 O ka lapuwale, a o ka wahahee, E hookaawale ae mai o'u aku nei; Mai haawi mai ia'u i ka ilihune, aole hoi i ka waiwai; E hanai mai ia'u i ka ai ku pono no'u;
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 O hookuku ai au, a hoole aku hoi, Me ka i ana, Owai la o Iehova? O ilihune hoi au a aihue iho, A hoohiki ino i ka inoa o ko'u Akua.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Mai hoopii oe i ke kauwa imua o kona haku, O hooino mai oia ia oe, a e lilo oe i lawehala.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 O kekahi hanauna, hoino no i ka makuakane, Aole hoi i hoomaikai i ka makuwahine.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 O kekahi hanauna hoi, he maemae ia i ko lakou maka iho, Aole hoi i holoiia ka paumaele.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 O kekahi hanauna, hookano loa na maka o lakou! Hookiekie hoi na lihilihi o lakou.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 O kekahi hanauna, he mau pahikaua ko lakou niho, He mau pahi hoi ko lakou mau kui. E ai ana i ka poe ilihune mai ka honua aku, A o ka poe nele hoi iwaena o na kanaka.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 He mau kaikamahine elua ka ka omokoko, E i ana, E ho mai, e ho mai, ea. Akolu no mea piha ole, Eha hoi, aole e olelo mai, Ua ana:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 O ka lua, o ka opu pa; A o ka honua i mauu ole i ka wai; A o ke ahi, aole ana olelo mai, Ua nui. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 O ka maka i hoowahawaha i kona makuakane, A hoole hoi aole e malama i kona makuwahine, E kiko iho ka poe koraka o ke awawa ia mea, A e ai iho no ka poe aito opiopio.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Ekolu mau mea kupanaha loa ia'u, Eha hoi, aole au i ike iho.
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 O ka aoao o ka aito ma ka lewa; O ka aoao o ka nahesa maluna o ka pohaku; O ka aoao o ka moku iwaena o ka moana; A o ka aoao o ke kanaka me ka wahine puupaa.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Peneia ka aoao o ka wahine hookamakama, Ai iho la oia a holoi i kona nuku, A olelo ae, Aole au i hana hewa.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Ekolu mau mea e haunaele ai ka honua, Eha hoi e hiki ole ai ke hoomanawanui:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 O ke kauwa ke lilo i alii; O ka mea lapuwale ke maona i ka ai;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 O ka wahine huhu wale ke mareia oia; A o ke kauwawahine he hooilina o kona hakuwahine.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Eha mau mea liilii loa ma ka honua nei, A ua akamai loa no nae:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 O ka poe anonanona, he poe ikaika ole lakou, Hoomakaukau no nae i ke kau i ka lakou ai;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 O ka poe rabita, he poe nawaliwali lakou, Ma na pohaku hoi i hana'i i ko lakou mau hale;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 O ka poe uhini, aole o lakou alii, Hele papa no hoi lakou.
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 O ka moo, lalau no oia me kona mau lima, Aia no ia ma na hale hanohano o ke alii.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Ekolu mau mea, i maikai ka hele ana, Eha hoi i maikai ke hele ae.
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 O ka liona ka mea ikaika loa o na holoholona, Aole hoi oia e huli ae mai ke alo aku o lakou a pau;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 O ka ilio hahai, a o ke kao kane hoi, A o ke alii, hiki ole ke ku e ia ia.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Ina he lapuwale oe i kou hookiekie ana, Ina paha he manao ino kou, e kau ana ka lima ma ka waha.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Ma ka hooluliluli ana i ka waiu e puka mai ai ka bata, Ma ka uwi ana i ka ihu e kahe mai ai ke koko; A ma ka hooioi ana i ka huhu e puka mai ai hoi ka hakaka.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
