Solomona 19
1 MAIKAI ka mea ilihune i hele ma kona pololei, Mamua o ka mea lehelehe wahahee, a lapuwale hoi.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 O ka uhane i nele i ka ike, he pono ole ia; O ka mea i wikiwiki na wawae, hele hewa no ia.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 O ka lapuwale o ke kanaka, oia ka i hookapae i kona aoao; A ukiuki aku kona naau ia Iehova.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 O ka waiwai ka mea e hoonui ai i na makamaka; Ua hookaawaleia hoi ka mea ilihune mai kona hoanoho aku.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 O ka mea hoike wahahee, aole e ole kona hoopaiia mai; O ka mea olelo wahahee hoi, aole ia e pakele.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Nui ka poe hoopili aku i ke alii; He hoalauna hoi kela mea keia mea no ke kanaka haawi wale.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Pau loa ka poe hoahanau o ka mea nele i ke aloha ole ia ia; Haalele loa hoi kona mau hoalauna ia ia; Hahai oia me na olelo, aole lakou.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 O ka mea loaa ia ia ka naauao oia ke aloha i kona uhane; O ka mea hoopaa i ka ike, e loaa ia ia ka pono.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 O ka mea hoike wahahee, aole e ole kona ahewaia mai, O ka mea olelo hoopunipuni, e make oia.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Aole i ku pono ka hanohano i ka mea lapuwale; Aole loa hoi i ke kauwa, ke noho maluna o na'lii.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 O ko ke kanaka naauao, oia ke hoopanee aku i ka huhu; O kona naui hoi, oia ke kala ana i ka hala.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 He uwo ana me he liona la ka huhu o ke alii; E like hoi me ka hau ma ka weuweu kona lokomaikai.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 He mea poino i ka makuakane ke keiki lapuwale; He kulu mau ana ka hoopaapaa o ka wahine.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 O ka hale a me ka waiwai, oia ka hooilina no na makua mai; Na Iehova mai hoi ka wahine manao pono.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 O ka palaualelo ka mea e poho ai iloko o ka hiamoe nui; A o ka uhane hoomolowa, e pololi no ia.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 O ka mea malama i ke kanawai, oia ka i malama i kona uhane; O ka mea malama ole i kona aoao, e make no ia.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 O ka mea manawalea aku i ka ilihune, haawi aku oia na Iehova; A o kana mea i haawi ai, na kela no e hoihoi mai ia ia.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 E haua i kau keiki oi laua ka manao nona, Mai menemene kou uhane no kona uwe ana.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 O ka mea huhu nui, e hooukuia oia; Ina paha e hookuu aku oe ia ia, pono e hana hou no.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 E hoolohe i ka oleloao, e haliu hoi i ke aoia mai, I naauao oe i kou hopena.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Nui na manao maloko o ka naau o ke kanaka, Aka, o ka manao o Iehova, oia ke ku paa.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 O ka nani o ke kanaka, oia kona lokomaikai; Maikai hoi ke kanaka ilihune mamua o ka mea wahahee.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 O ka makau ia Iehova, oia ke ola; E noho oluolu oia, aole e ike mai ka hewa ia ia.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Hookomo ka mea palaualelo i kona lima iloko o ka umeke, Aole oia e hoihoi hou aku ia i kona waha.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 E pepehi i ka mea hoowahawaha, a e ao ka mea malama ole; E ao aku hoi i ka mea noonoo, a e ike oia i ka naauao.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 O ka mea hao i kona makuakaue, a hookuke aku i kona makuwahine, Oia ke keiki hoino, a me ka hoohilahila.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Ua oki, e kuu keiki, mai hoolohe i ke ao ana, E hooauwana ai mai ka olelo aku o ka ike.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 I aia ka mea hoike, hoowahawaha oia i ka pololei; O ka waha o ka poe hewa, moni no ia i ka ino.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Ua makaukau ka hoopaiia no ka poe haakei, O ka haua hoi no ke kua o ka poe lapuwale.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
