Luka 2
1 EIA kekahi mea ia mau la, hoolahaia'e la ke kauoha a Kaisara Augusato, e kakauia i ka palapala ko ke aupuni a pau.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 I ke alii kiaaina ana o Kurenio ma Suria, ka hoomaka ana o keia kakau mua ana.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 Pau no i ka hele i kakauia'i i ka palapala o kela mea keia mea i kona kulanakauhale iho.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 O Iosepa kekahi i pii ae, mai Galilaia ae, mailoko mai o Nazareta ke kulanakauhale a hiki i Iudea, i ko Davida kulanakauhale i kapaia o Betelehema, (no ka mea, no ka hale ia a me ka ohaua a Davida, )
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 I kakauia'i me Maria ka wahine i hoopalauia nana, e koko ana.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 A oiai laua malaila, hiki kona manawa e hanau ai.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 Hanau iho la oia i kana makahiapo kane; wahi iho la ia ia i ke kapa keiki, a hoomoe iho la ia ia ma kahi hanai holoholona, no ka mea, aole wahi kaawale no lakou maloko o ka hale hookipa.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 Aia i kela aina he mau kahuhipa e noho ana i ke kula, a e kiai ana i ka lakou mau poe hipa i ka po.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 Aia hoi! Kau mai la ka anela o ka Haku io lakou la, a hoomalamalama mai la ka nani o ka Haku ia lakou a puni, a makau loa iho la lakou.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 A olelo mai la ka anela ia lakou, Mai makau oukou, no ka mea, eia hoi, ke hai aku nei au ia oukou i ka mea maikai, e olioli nui ai e lilo ana no na kanaka a pau.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 No ka mea, i keia la i hanau ai, ma ke kulanakauhale o Davida, he Ola no oukou, oia ka Mesia ka Haku.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 Eia hoi ka hoailona no oukou, e loaa auanei ia oukou ke keiki ua wahiia i ke kapa keiki, e moe ana ma kahi hanai holoholona.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 A emo ole mai la ka lehulehu o ka puali o ka lani me ua anela la, e hoolea ana i ke Akua, e olelo ana,
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 E hoonaniia ke Akua ma na lani kiekie loa, a he malu hoi ma ka honua; he aloha no i kauaka.
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 Eia hoi kekahi, a hoi aku la na anela i ka lani, mai o lakou aku, olelo iho la ua mau kanaka kiai hipa la kekahi i kekahi, Ea, e haele kakou i Betelehema e'ike aku hoi ia mea a ka Haku i hoike mai nei ia kakou.
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 Haele wikiwiki lakou, a ike iho la ia Maria, a me Iosepa, a me ke keiki, e moe ana ia ma kahi hanai holoholona.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 A ike lakou, hoolaha aku la lakou i ka olelo i haiia mai ia lakou no ia keiki.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 A o ka poe i lohe a pau, mahalo iho la lakou no na mea i haiia ku ia lakou e ka poe kahuhipa.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 Kaohi iho la o Maria ia mau mea a pau me ka hoomanao iho iloko o kona naau.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 A hoi mai la na kahuhipa, me ka hoonani a me ka hoolea i ke Akua no ia mau mea a pau a lakou i lohe ai a i ike ai hoi, e like me ka mea i haiia mai ia lakou.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 A hala na la ewalu i okipoepoeia'i ua keiki la, kapaia kona inoa o IESU, o ka ka anela hoi i kapa ai mamua i kona hapaiia iloko o ka opu.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 A pau na la o ko laua hoomaemae ana mamuli o ke kanawai o Mose, lawe ae la lakou ia keiki i Ierusalema e haawi ia ia i ka Haku:
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 (E like me ka mea i kakauia ma ke kanawai o ka Haku, o kela makahiapo kane, keia makahiapo kane, e iia'e he laa no Iehova; )
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 A e haawi hoi i ka mohai i kauohaia mai ma ke kanawai o Iehova, he mau kuhukuku elua, a i ole ia, elua manu nunu opiopio.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 Aia hoi, ma Ierusalema kekahi kanaka, o Simeona kona inoa; a he kanaka pono ia, he haipule, e kali ana i ka mea nana e kokua i ka Iseraela; aia maluna ona ka Uhane Hemolele.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 A ua hoike e ia mai ia ia e ka Uhane Hemolele, aole ia e make e, a ike aku ia i ka Mesia a ka Haku.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 A hele ae la hoi ia mamuli o ka Uhane iloko o ka luakini; a lawe ae la na makua i ke keiki ia Iesu iloko, e hana aku ai nona mamuli o ka oihana o ke kanawai;
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 Alaila lawe oia ia ia ma kona mau lima, a hoomaikai aku la i ke Akua, i aku la hoi,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 Ano, e ka Haku, ke kuu nei oe i kau kauwa nei me ka pomaikai e like me kau olelo.
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 No ka mea, ua ike iho nei ko'u mau maka i kau Hoola,
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 Ka mea au i hoomakaukau ai imua o ke alo o na kanaka a pau;
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 He malamalama e hoomalamalama ai i na lahuikanaka, a he nani no kou poe kanaka ka Iseraela.
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 Mahalo iho la o Iosepa a me kona makuwahine ia mau mea i oleloia mai ai nona.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 A hoomaikai mai la o Simeona ia laua, i mai la hoi oia ia Maria i kona makuwahine, Eia hoi, ua hoonohonohoia mai oia nei i mea e haule ai, a e ala hou ai na mea he nui iwaena o ka Iseraela, a i hoailona hoi o hoinoia'i;
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 (A e houia no hoi kou uhane e ka pahikaua; ) i hoikeia'i na manao o na naau he lehulehu.
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 Malaila hoi kekahi kaula wahine, o Ana, ke kaikamahine a Panuela, na ka ohana a Asera; he kahiko no ia, a ehiku makahiki ona i noho pu ai me ke kane, mai kona wa puupaa mai.
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 A he wahine kanemake ia, he kanawalukumamaha makahiki ona, aole hoi ia i haalele i ka luakini, aka, ua malama mau oia i ke Akua me ka hoopololi a me ka pule, i ka po a me ke ao.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 A komo mai la oia ia manawa, hoomaikai aku la i ka Haku, a olelo mai la ia no ua keiki la i ka poe a pau e kali ana i ke ola ma Ierusalema.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 A pau ae la i ka hanaia na mea i kauohaia ma ke kanawai o ka Haku, hoi ae la lakou i Galilaia, i ko lakou kulanakauhale i Nazareta.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 A nui ae la ua keiki la, a ikaika ae la hoi kona manao, a piha i ka naauao, a maluna ona ke aloha o ke Akua.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 Hele na makua ona i Ierusalema i kela makahiki i keia makahiki i ka ahaaina moliaola.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 A i ka umikumamalua o kona mau makahiki, pii ae la lakou i Ierusalema mamuli o ka oihana o ka ahaaina.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 A pau ia mau la, hoi ae la laua, noho iho la ke keiki o Iesu, ma Ierusalema, aole hoi i ike o Iosepa a me kona makuwahine.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 Manao no laua, aia no ia maloko o ka huakai, hele no laua i ko kekahi la hele ana; a imi iho la laua ia ia mawaena o na hoahanau a me ua hoalauna.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 Aole oia i loaa ia laua, hoi hou ae la laua i Ierusalema, e imi ana ia ia.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 Eia kekahi, a hala na la ekolu, ike aku la laua ia ia iloko o ka luakini e noho ana mawaena o ka poe kumu, e hoolohe ana ia lakou, a e ninau ana hoi ia lakou.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 A o ka poe a pau i lohe ia ia, mahalo iho la i kona naauao a me kana olelo ana.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 A ike laua ia ia, pihoihoi iho la; a i aku la kona makuwahine ia ia, E ka'u keiki, no ke aha la oe i hana mai ai pela ia maua? Ea, ua imi ae nei maua me kou makuakane ia oe, me ke kaumaha.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 I mai la kela ia laua, No ke aha la olua i imi mai nei ia'u? Aole anei olua i manao he pono nu'u e lilo ma ka ko'u Makua?
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 Aole laua i ike i ke ano o kana mea i olelo mai ai ia laua.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 A iho ae la ia me laua a hiki i Nazareta, a noho ia malalo iho o laua: a malama iho la kona makuwahine ia mau mea a pau ma kona naau.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 A nui ae la ka naauao, a me ke kino o Iesu, a me ke alohaia e ke Akua a me na kanaka.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
