Ioba 5
1 E KAHEA ano, ina paha e pane mai kekahi ia oe; Io wai la o na mea laa e huli ai oe?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 No ka mea, ke pepehi nei ka inaina i ka mea naaupo, A ke hoomake nei ka huhu i ka mea hawawa.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 Ua ike au i ka mea naaupo e ulu ana; A hoino koke aku au i kona noho ana.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Ua mamao aku kana poe keiki i ka maluhia, Ua ulupaia lakou ma ka pukapa, Aohe mea nana e hoopakele.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 O kana ai i ohiia ua pau i ka mea pololi, A ua lawe aku ia mea mailoko mai o na laau kuku, A kaili na powa i ko lakou waiwai.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 No ka mea, aole e puka mai ka popilikia mai ka lepo mai, Aole hoi e kupu mai ka ehaeha mailoko mai o ka honua.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 Aka, ua hanau ke kanaka no ka ehaeha, E like me na hunaahi i lele ae iluna.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Aka e imi au i ke Akua, A i ke Akua e waiho aku i kuu olelo;
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 Oia ke hana i na mea nui, a hiki ole ke hoomaopopoia; I na mea kupaianaha, a hiki ole ke heluia:
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 Ka mea e haawi ana i ka ua maluna o ka honua, A e hoouna mai ana i na wai maluna o na kula.
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 E hookiekie iluna i ka poe i hoowahawahaia; I kaikaiia'i iluna i kahi malu ka poe e uwe ana.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 Ke hookahuli nei oia i na manao o ka poe maalea, A hiki ole i ko lakou lima ke hooko i ko lakou mea i manao ai.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Ke hei aku nei oia i ka poe akamai iloko o ko lakou maalea; A ua hoohioloia ka manao o ka poe paakiki.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 I ke ao halawai lakou me ka pouli, A ke hana nei lakou i ka wa awakea, e like me ia i ka po.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Aka, ke hoopakele no ia i ka poe ilihune mai ka pahikaua mai, mai ko lakou waha mai, A mai ka lima mai o ka mea ikaika.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 Nolaila, ua loaa i ka mea hune ka manaolana, A ua hoopaa ka hewa i kona waha.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Aia hoi, pomaikai ke kanaka a ke Akua i hoeha mai; Nolaila, mai hoowahawaha oe i ka hahau ana mai o ka Mea mana:
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 No ka mea, ke hoeha mai nei ia, a e lapaau mai hoi: Ke hahau mai nei oia, a e hoola mai hoi kona mau lima.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 Iloko o na pilikia eono e hoopakele mai oia ia oe: A iloko o ka hiku hoi, aole e hoopa mai ka ino ia oe.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 Iloko o ka wi e hoopakele mai oia ia oe i ka make; A iloko o ke kaua, mai ka lima o ka pahikaua mai.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 E hunaia oe mai ke alelo hoino mai: Aole hoi oe e makau i ka luku, ke hiki mai.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 I ka luku a i ka pololi e akaaka no oe: Aole hoi oe e makau i na holoholona hihiu o ka honua.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 No ka mea, e noho kuikahi oe me na pohaku o ke kula; A e maluhia na holoholona hihiu o ke kula me oe.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 A e ike no oe, he maluhia kou halelewa: A e nana no oe i kou hale, aohe mea nalo.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 A e ike no oe, he nui kou hua, A o kau poe keiki, e like me ka weuweu o ka honua.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 E hele auanei oe i ka luakupapau me ka ikaika nui, E like me na puu hua palaoa i kona manawa.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Aia hoi o keia ka makou i manao ai, pela io no; E hoolohe oe, a e ike oe ia mea pono nou.
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
