Ioba 31

1 U A hana au i berita me kuu mau maka; A no ke aha la au e nana aku ai i ke kaikamahine?

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 A heaha ka haawina a ke Akua mai luna mai? Heaha hoi ka hooilina a ka Mea mana mai kahi kiekie mai?

І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 Aole anei he make no ka poe pono ole? A me ka luku no ka poe hana hewa?

Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 Aole anei ia i ike i ko'u mau aoao, A i helu hoi i kuu mau kapuwai a pau?

Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 Ina ua hele au ma ka wahahee, Ina ua lalelale kuu wawae i ka hoopunipuni;

Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 E kaupaonaia au ma ke kaupaona pono, I ike ai ke Akua i kuu oiaio.

то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 Ina ua kapae kuu hele ana mai ke ala aku, A ua hele kuu naau mamuli o ko'u mau maka, Ina ua pili ke kina i kuu mau lima;

Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 Alaila e lulu no au, a na hai e ai; A e uhukiia kuu mea ulu.

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 Ina ua hoowalewaleia ko'u naau e ka wahine, Ina ua hoohalua au ma ka puka o ko'u hoalauna;

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 Alaila e kaapalaoa ka'u wahine na hai, A e kulou na mea e maluna ona.

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 No ka mea, he hewa nui no ia, A he lawehala no ia imua o na lunakanawai.

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 No ka mea, he ahi ia e hoopau ana, a i ka make, A e uhuki no ia i ka'u mea loaa a pau.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 Ina ua hoowahawaha au i ka hoopono ana i ka'u kauwakane a me ka'u kauwawahine, Ia lakou i hoopaapaa pu ai me au;

Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 Heaha ka'u e hana aku ai ke ku mai ke Akua? A ke hookolokolo mai ia, heaha ka'u e olelo aku ai ia ia?

то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 Aole anei ka mea nana au i hana iloko o ka opu i hana hoi ia ia? I hana hoi oia ia maua iloko o ka opu hookahi?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 Ina ua hoole au i ka makemake o ka poe ilihune, A ua hoonawaliwali i na maka o ka wahinekanemake;

Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 A ina ua ai au i ka'u wahi ai iki, owau wale no, A i ai ole hoi ka mea makua ole ia mea;

Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 (No ka mea, mai kuu wa opio mai, ua ulu pu ia me au me he makuakane la, A mai ka opu mai o ko'u makuwahine ua alakai au ia ia: )

Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 Ina ua ike au i ka mea e make ana i ke kapa ole, A i ka mea ilihune me ka mea uhi ole;

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 Ina ua hoomaikai ole kona puhaka ia'u, A ua pumahana ole ia i ka hulu o ka'u poe hipa;

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 Ina ua kau aku au i kuu lima maluna o ka mea makua ole, I ka manawa a'u i ike ai i kuu kokua ma ka ipuka:

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 Alaila e haule iho kuu lima mai ka poohiwi aku, A e haki kuu lima mai ka iwi poohiwi aku.

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 No ka mea, he mea weliweli ia'u ka hoopai ana o ke Akua, A no kona kiekie aole loa au i hoomanawanui.

Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 Ina ua hoonoho au i ke gula i mea e lana'i kuu manao, Ina olelo aku au i ke gula maikai, Oia kuu mea e palele ai;

Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?

25 Ina ua olioli au no ka nui o kuu waiwai, A no ka mea nui a kuu lima i loaa'i;

Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 Ina ua ike au i ka la i kona lilelile ana, A i ka mahina i kona hele aiai ana;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 A ua hoowalewale malu ia ko'u naau, I honi ai kuu lima i kuu waha;

то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 He hewa no hoi ia i ka lunakanawai; No ka mea, ua hoole aku au i ke Akua maluna.

це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Ina ua olioli au i ka make ana o ka mea inaina mai ia'u, A ua hauoli au i ka loaa ana o ka hewa ia ia:

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 Aole! aole au i ae aku i kuu waha e hana hewa, Ma ke noi aku i ka hooino maluna o kona uhane.

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 Ina i olelo ole mai na kanaka o kuu halelewa, Ina e loaa ia makou kona io! aole makou e maona.

Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 Aole i moe mawaho ka malihini, Ua wehe ae no au i ko'u puka no ka mea hele.

Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 Ina ua uhi au i kuu hala e like me ka ke kanaka, I ka huna ana i kuu hewa iloko o kuu poli;

Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 Alaila e hoohilahilaia au imua o ka aha nui, A na ka wahawaha o na ohana e hooweliweli ia'u, A noho malie no au, a hele ole iwaho o ka puka.

Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 Ina hoi e hoolohe mai kela ia'u! Eia hoi kuu hoailona, e ekemu mai ka Mea mana ia'u! A e kakau kuu enemi i ka palapala hoopii!

О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 He oiaio e kau aku au ia mea maluna o ko'u poohiwi, E nakii au ia me he leialii la maluna o'u.

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 E hai aku hoi au ia ia i ka heluna o kuu mau kapuwai; Me he alii la, e hookokoke aku au ia ia.

Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 Ina e uwe kuu aina no'u, A o na auwaha hoi ona e kanikau mai;

Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 Ina ua ai au i kona hua me ke kala ole, A ua hoomake paha i na haku ona;

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 E hoouluia ka laau oioi no ka palaoa, A o ka zizania no ka bale. Ua pau ka olelo a Ioba.

то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.