Ioba 29
1 OLELO hou mai la o Ioba i kana olelonane, i mai la,
І Йов далі вів мову свою та й сказав:
2 Ina e like au me na malama mamua, I na la a ke Akua i malama mai ai ia'u!
„О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
3 I ka wa i lilelile ai kona kukui maluna o kuu poo, A ma kona malamalama hele no au mawaena o ka pouli!
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
4 E like me au i na la o kuu oo ana, I ka wa i kuka pu ai me ke Akua ma kuu halelewa!
як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
5 I ka wa o ka Mea mana me au, I ka wa e hoopuni ana kuu poe keiki ia'u!
коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
6 I ka wa a'u i holoi ai i kuu mau wawae i ka waiu, A hookahe mai ka pohaku no'u i na kahawai aila!
коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
7 I kuu hele ana'ku ma ka pukapa i ke kulanakauhale, Ma ke alanui hoomakaukau iho au i kuu wahi noho!
Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
8 Ike mai ka poe kanaka opio ia'u, a pee iho la; A o ka poe kahiko, ala mai lakou a ku iluna.
як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
9 Noho malie na luna i ka olelo aku, A kau lakou i ka lima maluna o ko lakou waha.
зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
10 O ka leo o na'lii ua hunaia, Pipili ko lakou alelo me ko lakou kileo.
ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
11 A lohe ka pepeiao, hoomaikai no ia ia'u; A ike ka maka, hoike mai ia no'u:
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
12 No ka mea, ua hoopakele au i ka poe hune e uwe ana, A me ka mea makua ole, aole ana mea kokua.
бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
13 O ka hoomaikai o ka mea ane make i kau mai maluna o'u: A hoohauoli no au i ka naau o ka wahinekanemake.
Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
14 Aahu iho no au i ka pono, a ua uhi mai ia ia'u; E like me ka aahu a me ke kaei poo, pela kuu olelohoopono.
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
15 Ua lilo au i maka no ka makapo, I wawae hoi no ka oopa.
Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
16 He makua hoi au no ka poe ilihune; A o ka mea hakaka a'u i ike ole ai, ua huli aku au ia.
Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
17 Ua haki ia'u na kui o ka mea hewa, A ua kaili aku au i ka waiwai hao mai kona mau niho aku.
Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
18 Alaila i iho la au, e make auanei au iloko o kuu punana, A me he one la e hoonui auanei au i na la.
І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
19 Manamana ae la kuu aa ma na wai, A kau iho la ka hau, a ao ka po, maluna o kuu lala.
для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
20 Ua hou ko'u nani iloko o'u, A o ka'u kakaka, ua hooulu hou ia ma kuu lima.
Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
21 Hoolohe lakou ia'u a kakali hoi, A noho malie lakou i kau oleloao.
Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
22 Mahope o ka'u olelo ana, aole lakou i olelo hou, A kulu iho ka'u olelo maluna iho o lakou.
По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
23 Kakali lakou ia'u e like me ka ua; A hamama loa lakou i ko lakou waha, no ke kuaua hope.
І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
24 A akaaka au ia lakou, aole lakou i manao he oiaio; A o ka malamalama o kuu maka aole lakou i hookulou ilalo ia.
Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
25 Ua wae aku au i ko lakou aoao, a noho me he luna la, A noho au me he alii la maluna o ka poe kaua, E like me ka mea hooluolu i ka poe e uwe ana.
Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
