Ioba 21
1 A OLELO mai la o loba, i mai la,
А Йов відповів та й сказав:
2 E hoolohe pono oukou i ka'u olelo, A o keia ko oukou hooluolu ana.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 E ae mai oukou ia'u e olelo aku ai au, A mahope o kuu olelo, e hoomaewaewa oukou.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Owau hoi, i ke kanaka anei kuu ulono ana? A ina pela, no ke aha la ka huhu ole o kuu uhane?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 E nana oukou ia'u a e pihoihoi, A e kau oukou i ka lima maluna o ka waha.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 A ina e hoomanao wau, ua weliweli au, A loohia kuu io e ka haalulu.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 No ke aha la e ola ana ka poe hewa, E elemakule ana, e nui ana hoi i ka waiwai?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 O ko lakou hua, ua hookupaaia me lakou imua o ko lakou alo, A o ka lakou poe keiki imua o ko lakou maka.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Ua maluhia ko lakou mau hale, aohe makau, Aole hoi ka laau hahau o ke Akua maluna o lakou.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Hapai no ka lakou bipi, aole hoi i hemahema; Hua mai no ka lakou bipiohi, aole i hanau hapa.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Kuu aku lakou i ka lakou poe kamalii me he kumu hipa la, A lelele no ka lakou poe keiki.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Hoomaka lakou me ka pahu kani a me ka lira, A olioli lakou i ke kani ana o ka hokiokio.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 A olelo iho lakou i ke Akua, E hele oe mai o makou aku; A o ka ike i kou mau aoao, aohe makou makemake.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Owai ka Mea mana, i malama ai kakou ia ia? Heaha ka mea e loaa ai, ke nonoi kakou ia ia?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Aia hoi, aole ma ko lakou lima ko lakou pomaikai: O ke kuka ana o ka poe hewa, ua mamao aku ia ia'u.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 He pinepine i pio ai ke kukui o ka poe hewa, A e hiki koke mai hoi ko lakou make maluna o lakou, A ua hooili mai ia i na eha ma kona inaina.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Ua like lakou me ka mauu maloo imua o ka makani, E like hoi me ka opala a ka puahiohio i lawe aku.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Ua hoomau ke Akua i kona hewa no kana poe keiki: Ua uku mai ia ia ia, a e ike auanei oia.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 E ike no kona maka i kona popilikia. E inu no ia i ka huhu o ka Mea mana.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 No ka mea, heaha la kana hana iloko o kona hale mahope ona, I ka manawa e okiia'i mawaena ka huina o kona mau malama?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 K ao mai anei kekahi i ke Akua i ka ike, I ka mea hooponopono i ka poe kiekie?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Make no kekahi iwaena o kona pomaikai, E noho nanea ana a me ka oluolu.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Ua piha kona mau aoao i ka momona, Ua mau kona mau iwi i ka lolo.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 A make no kekahi me ka naau ehaeha, Aole ia i hoao i ka lealea.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 E moe pu laua i ka lepo, A e paapu na ilo maluna o laua.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Aia hoi, ua ike no wau i ko oukou mau noonoo ana, A me ko oukou mau manao a oukou i hoino ai ia'u.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 No ka mea, ke olelo nei oukou, Auhea ka hale o ke alii? Auhea hoi ka uhi o na halelewa o ka poe hewa?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Aole anei oukou i ninau i ka poe e maalo ae ana ma ke ala? A ike ole anei oukou i ko lakou mau hoailona?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 No ka mea, ua waihoia ka poe hewa no ka la popilikia, A e laweia mai lakou no ka la e inaina ai.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Owai ka mea e hoike aku i kona aoao imua ona? A owai ka mea e uku aku ia ia i kana mea i hana'i?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 A e laweia aku oia i ka luakupapau, A e kiaiia oia ma ka hale kupapau.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 E kau oluolu maluna ona na papaa lepo o ke awawa, A mahope ona e hahai aku na kanaka a pau, E like me ka poe mamua ona he lehulehu no.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 A pehea la ko oukou hooluolu make hewa ana mai ia'u, A ua hewa ka oukou olelo ana mai?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
