< Ezekiela 24 >

1 HIKI mai la ka olelo a Iehova ia'u, i ka iwa o ka makahiki, i ka umi o ka malama, i ka la umi o ka malama, i mai la,
А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:
2 E ke keiki a ke kanaka, e kakau iho oe nou i ka inoa o ka la, o keia la no; ua hiki aku ke alii o Babulona ia Ierusalema i keia la.
„Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.
3 A e hai aku oe i ka olelo nane i ka ohana kipi, a e olelo aku ia lakou, Ke i mai nei Iehova ka Haku penei; E kau ae i ka ipu hoolapalapa, e kau ae, a e ninini hoi i ka wai iloko ona.
І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього.
4 E hoiliili oe i kona mau apana iloko ona, i na apana maikai hoi a pau, i ka uha, a me ka uhamua; a e hoopiha aku ia ia i na iwi i waeia.
Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними.
5 E lawe i ka mea waeia o ka ohana, e hoopuu hoi i na iwi malalo iho ona, a e hoolapalapa lea, a e baila aku i na iwi maloko ona.
Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.
6 Nolaila, ke i mai nei Iehova ka Haku penei; Anwe ke kulanakanhale koko, ka ipu baila o kona lepohao maloko, aole hoi i puka aku kona lepo mailoko aku ona! e lawe mai ia iwaho pakahi na apana, aole e haule ka pohaku-pu maluna ona.
Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!
7 No ka mea, aia maloko ona kona koko; ua kau aku oia ia maluna o ka pohaku, aole ia i ninini ia ia ma ka aina e uhi ia ia me ka lepo;
Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.
8 I hoopii ae au i ka ukiuki a e hoopai hoi; ua kau aku au i kona koko maluna o ka pohaku i ole ia e uhiia.
Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.
9 Nolaila, ke i mai nei Iehova ka Haku, Auwe ke kulanakauhale koko! e hana au i ka puu no ke ahi a nui.
Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!
10 E hoopuu oe i ka wahie maluna, e kuni i ke ahi, e hoopau i ka io, e hookomo pono i ka mea ala, a e hoopauia na iwi i ke ahi.
Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.
11 Alaila kau ae ia ia e hakahaka ana maluna o kona mau lanahu i wela ai ke keleawe ona a wela, i hooheheea kona lepo maloko ona, a e pau hoi kona lepo i ke ahi.
І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.
12 He mea hooluhi kona lepo, aole hoi i puka aku kona lepo mailoko aku ona; a maloko no o ke ahi kona lepo.
Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!
13 Aia iloko o kou haumia ana ka moe kolohe; a no ko'u hoomaemae ana ia oe, aole nae oe i maemae, nolaila aole oe e maemae e a hookau aku au i ko'u ukiuki a kau ia maluna o'u.
У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.
14 Na'u na Iehova i olelo, a e hiki mai no ia, a e hana aku no au; aole au e hoi hope, aole au e menemene, aole hoi au e huli ae; o like me kou mau aoao, a mamuli o kau hana ana, e hoopai ai lakou ia oe, wahi a Iehova ka Haku.
Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“
15 Hiki mai la hoi ka olelo a Iehova ia'u, i mai la,
І було мені слово Господнє таке:
16 E ke keiki a ke kanaka, ke lawe nei au, ea, i ka mea aloha o kou mau maka ma ka hahau ana; aka, mai kanikau oe, aole hoi e uwe, aole hoi e kahe iho kou waimaka ilalo.
„Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.
17 Waiho i ka auwe ana, aole e kanikau no na mea make, e kau ae hoi i kou papale hainaka maluna ou, a e hawele ae i kou mau kamaa ma kou mau wawae, aole hoi e uhi i kou mau lehulehe, aole hoi e ai i ka berena a kanaka.
Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.
18 Pela, i olelo aku ai au i kanaka i kakahiaka; a i ke ahiahi, make iho ka'u wahine: a hana aku au i kakahiaka ae e like me ka mea i kanohaia mai ia'u.
І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.
19 Ninau mai la hoi na kanaka ia'u, Aole anei oe e hai mai ia makou i ke ano o keia mau mea ia makou au e hana nei?
І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?
20 Alaila hai aku au ia lakou, Ua hiki mai ka olelo a Iehova ia'u, i mai la,
І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:
21 E olelo aku i ka ohana a Iseraela, Ke i mai nei Iehova ka Haku, penei; Eia hoi, e hoohaumia au i kuu keenakapu, i ko oukou mea nani e ikaika ai, ka mea makemake i ko oukou mau maka, o ka mea hoi a ko oukou uhane i menemene ai; a o na keiki kane a me na kaikamahine a oukou i koe ia oukou, e haule lakou i ka pahikaua.
Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.
22 A e hana oukou me ka'u i hana'i; aole oukou e uhi i ko oukou mau lehelehe, aole hoi o ai i ka berena a kanaka.
І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.
23 A e kau no ko oukou mau papale hainaka maluna o ko oukou mau poo, a me na kamaa o oukou ma ko oukou mau wawae: aole oukou e kanikau, aole hoi e uwe, aka, e olala ae oukou no ko oukou hewa, a e u ae hoi kekahi i kekahi.
А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.
24 A ua lilo hoi o Ezekiela i hoailona no oukou; e like me ka mea a pau ana i hana'i e hana aku ai oukou; a hiki mai ia mea, alaila e ike oukou, owau no o Iehova ka Haku.
І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.
25 A o oe hoi, e ke keiki a ke kanaka, aole anei ia i ka la e lawe aku ai au mai o lakou aku i ko lakou ikaika, i ka lakou mea nani e olioli ai, ka mea minamina i ko lakou mau maka, a me ka mea e paulele ai ko lakou manao, na keiki kane a me na kaikamahine a lakou,
А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —
26 A o ka mea pakele ia la, e hele mai no ia ia oe, e hookomo i ka lono i kou pepeiao e lohe ai?
того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.
27 Ia la, e weheia kou waha i ka mea i pakele, a e olelo oe, aole hoi e kuli nou aku; a e lilo oe i hoailona no lakou; a e ike no lakou owau no Iehova ka Haku.
Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

< Ezekiela 24 >