< II Oihanaalii 9 >

1 A LOHE ke alii wahine o Seba i ke kaulana o Solomona, hele mai ia i Ierusalema e hoao ia Solomona i na mea pohihihi, me ka huakai nui, me na kamelo e lawe ana i na mea ala, a me ke gula he nui, a me na pohaku makamae; a hiki kela io Solomona la, kamailio pu oia me ia i na mea a pau loa iloko o kona naau.
А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.
2 A hai aku o Solomona ia ia i na mea a pau loa ana i ninau ai; aohe mea i koe a Solomona i hai ole aku ai ia ia.
І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.
3 A ike ke alii wahine o Seba i ka naauao o Solomona, a me ka hale ana i kukulu ai,
І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,
4 A me ka ai o kona papaaina, a me ka noho ana o kana poe kauwa, a me ke ku ana o kana poe lawelawe, a me ko lakou kahiko ana; a i ka poe lawe kiaha a me ko lakou kahiko ana, a me ke ala kahi i pii ai oia iluna i ka hale o Iehova; aole hanu i koe iloko ona.
і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!
5 Olelo aku la ia i ke alii, He oiaio ka mea a'u i lohe ai ma kuu aina no kau hana ana a me kou naauao.
І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.
6 Aole nae i hoomaopopo i ka lakou olelo, a hiki mai au, a ike ko'u mau maka; aia hoi, aole i haiia mai ia'u ka hapalua o kou nui, a me kou naauao; ua hooi aku oe i ka lono ana a'u i lohe ai.
І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!
7 Pomaikai kou poe kanaka, a pomaikai hoi keia poe kauwa au, ka poe e ku mau ana imua o kou alo, a e lohe ana hoi i kou naauao.
Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!
8 E hoomaikaiia o Iehova kou Akua, ka mea i makemake mai ia oe e hoonoho ia oe maluna o kona nohoalii, i alii no Iehova no kou Akua; no ke aloha ana o kou Akua i ka Iseraela, a me kona hookupaa mau loa ana ia lakou, nolaila oia i hoonoho iho ai ia oe maluna o lakou i alii e hana i ka pono a me ka pololei.
Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“
9 A haawi mai la oia i ke alii i hookahi haneri talena gula a me ka iwakalua, a me na mea ala he nui loa, a me na pohaku makamae; aohe mea ala e ae e like me ka mea a ke alii wahine no Seba i haawi mai ai i ke alii ia Solomona.
І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!
10 A o na kauwa a Hurama a me na kauwa a Solomona ka poe i lawe i ke gula mai Opira mai, lawe no hoi lakou i na laau aleguma a me na pohaku makamae.
І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.
11 Hana iho la o Solomona me ka laau aleguma i alapii no ka hale o Iehova, a no ka hale o ke alii, a me na mea kani, a me na kuolo kani no ka poe mele; aole i ikeia na mea e like me ua mau mea la ma ka aina o Iuda.
І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!
12 A haawi aku la ke alii o Solomona i ke alii wahine no Seba i kona makemake a pau, na mea ana i noi mai ai, o na mea kekahi ana i haawi mai ai na ke alii: alaila, huli ae la oia a hele aku la i kona aina, oia a me kana poe kauwa.
А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.
13 A o ke kaupaona ana o ke gula i laweia ia Solomona i ka makahiki hookahi, eono haneri a me kanaonokumamaono talena gula:
І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,
14 Okoa ka mea a ka poe kuai, a me ka poe kalepa i lawe mai ai: a o na'lii a pau o Arabia, a me na kiaaina, lawe mai la lakou i ke gula, a me ke kala ia Solomona.
окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.
15 Hana iho la o Solomona ke alii i na paleumauma gula maemae ole elua haneri; eono haneri sekela gula maemae ole ma ka paleumauma hookahi.
І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,
16 A me na palekaua gula maemae ole ekolu haneri; ekolu haneri sekela gula maemae ole ma ka palekaua hookahi; a waiho iho la ke ahi ia mau mea iloko o ka hale o ka ululaau o Lebanona.
та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
17 A hana iho la ke alii i nohoalii niho elepani a nui, a uhi oia ia mea i ke gula maemae.
І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом.
18 Eono anuu i ka nohoalii, a he paepae wawae gula, e pili ana i ka nohoalii, a me na kalele ma kela aoao a me keia aoao o kahi e noho ai, a elua liona e ku ana ma keia mau aoao.
У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.
19 O na liona he umikumamalua i ka malaila maluna o na anuu, eono ma kela aoao a ma keia aoao; aohe mea e like ai i hanaia ma na aupuni a pau.
І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!
20 A o na kiaha inu a pau loa o ke alii, o Solomona, he gula no; a o na ipu a pau o ka hale o ka ululaau o Lebanona he gula maemae; aole he kala kekahi, ua manaia oia he mea ole, i na la o Solomona.
І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
21 No ka mea, holo na moku o ke alii ma Taresisa me na kauwa a Hurama, hookahi ku ana o na moku o Taresisa i na makahiki ekolu, e lawe mai ana i ke gula, a me ke kala a me na niho elepani, a me na keko a me na pikaka.
Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.
22 A oi e aku o Solomona mamua o na'lii a pau loa o ka honua ma ka waiwai a me ka naauao.
І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
23 Ua imi na'lii a pau o ka honua i ke alo o Solomona e lohe i kona naauao, ka mea a ke Akua i hookomo ai iloko o kona naau.
І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце.
24 A lawe mai lakou, kela mea keia mea, i kana makana, i na ipu kala, a me na ipu gula, a me na aahu, a me na mea kaua, a me na mea ala, a me na lio, a me na hoki, he haawina i kela makahiki i keia makahiki.
І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло.
25 Aia no ia Solomona na kauhale, kahi no na lio, a no na halekaa eha tausani, a me na hoohololio he umikumamalua tausani; a hoonoho oia ia lakou iloko o na kulanakauhale no na kaa, a ma Ierusalema kekahi me ke alii.
І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.
26 A noho alii oia maluna o na'lii a pau mai ka muliwai a hiki i ka aina o Pilisetia, a i ka mokuna o Aigupita.
І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі.
27 A hoolilo ae la ke alii i ke kala ma Ierusalema e like me na pohaku, a haawi mai i na laau kedera e like me na laau sukamorea ma ke awawa i nui loa.
І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
28 A ua kaiia mai na lio no Solomona mai Aigupita mai, a mailoko mai o na aina a pau.
А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.
29 A o na mea i koe a Solomona i hana'i, mamua, a mahope hoi, aole anei i kakauia ia mau mea ma ka palapala a Natana, ke kaula, a me ka wanana a Ahiia no Siloni, a ma ka wanana a Ido ana i wanana ai no Ieroboama ke keiki a Nebata?
А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина.
30 A noho alii o Solomona ma Ierusalema maluna o ka Iseraela a pau i na makahiki hookahi kanaha.
І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
31 A hiamoe iho la o Solomona me kona mau makua, a kanu lakou ia ia ma ke kulanakauhale o Davida o kona makua, a noho alii iho la o Rehoboama mahope ona.
І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

< II Oihanaalii 9 >