Zabura 78
1 Maskil na Asaf. Ya mutanena, ku ji koyarwata; ku saurari kalmomin bakina.
Пісня навча́льна Асафова.
2 Zan buɗe bakina da misalai, zan faɗi ɓoyayyun abubuwa, abubuwan dā,
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 abin da muka ji muka kuma sani, abubuwan da kakanninmu suka faɗa mana.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 Ba za mu ɓoye su wa’ya’yanmu ba; za mu faɗa wa tsara mai zuwa ayyukan da suka zama yabo na Ubangiji, ikonsa, da abubuwan banmamakin da ya aikata.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 Ya kafa ƙa’idodi wa Yaƙub ya kuma kafa doka a cikin Isra’ila, wadda ya umarce kakanni-kakanninmu su koya wa’ya’yansu,
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 don tsara na biye su san su, har da’ya’yan da ba a riga an haifa ba, su kuma su faɗa wa’ya’yansu.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 Ta haka za su dogara ga Allah ba kuwa za su manta da ayyukansa ba amma za su kiyaye umarnansa.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 Ba za su zama kamar kakanni kakanninsu ba, masu taurinkai da kuma tsara masu tayarwa, waɗanda zukatansu ba su yi biyayya ga Allah ba, waɗanda zukatansu ba su yi aminci ga Allah ba.
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Mutanen Efraim, ko da yake suna da bakkuna, suka juya da baya a ranar yaƙi;
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 ba su kiyaye alkawarin Allah ba suka kuma ƙi su yi rayuwa ta wurin dokarsa.
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 Suka manta da abin da ya aikata, abubuwan banmamakin da ya nuna musu.
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 Ya yi mu’ujizai a idanun kakanninsu a ƙasar Masar, a yankin Zowan.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 Ya raba teku ya kuma bi da su ciki; ya sa ruwa ya tsaya daram kamar bango.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 Ya bishe su da girgije da rana da kuma haske daga wuta dukan dare.
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 Ya tsage duwatsu a cikin hamada ya kuma ba su ruwaye a yalwace kamar tekuna;
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 ya fid da rafuffuka daga dutsen da ya tsaga ya sa ruwa ya gudu kamar koguna.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Amma suka ci gaba da yin masa zunubi, suna tayarwa a cikin hamada a kan Mafi Ɗaukaka.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 Da gangan suka gwada Allah ta wurin neman abincin da suke kwaɗayi.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 Suka yi magana a kan Allah, suna cewa, “Allah zai iya shimfiɗa tebur a cikin hamada?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Sa’ad da ya bugi dutse, ruwa ya ɓulɓulo, rafuffuka suka yi gudu a yalwace. Amma zai iya ba mu abinci? Zai iya tanada wa mutanensa nama?”
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 Sa’ad da Ubangiji ya ji su, ya yi fushi ƙwarai; wutarsa ta ɓarke a kan Yaƙub, hasalarsa kuwa ta tashi a kan Isra’ila,
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 gama ba su gaskata ga Allah ba ko su dogara ga cetonsa.
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 Duk da haka ya ba da umarni ga sarari a bisa ya kuma buɗe ƙofofin sammai;
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 ya sauko da Manna wa mutanensa don su ci, ya ba su hatsin sama.
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Mutane suka ci burodin mala’iku; ya aika musu dukan abincin da za su iya ci.
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 Ya saki iskar gabas daga sammai ya kuma saki iskar yamma ta wurin ikonsa.
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 Ya sauko da nama a kansu kamar ƙura, tsuntsaye masu firiya kamar yashi a bakin teku.
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 Ya sa suka sauka a cikin sansaninsu, ko’ina kewaye da tentunansu.
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 Suka ci har suka sami fiye da abin da ya ishe su, gama ya ba su abin da suka yi kwaɗayi.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 Amma kafin su juyo daga abincin da suka yi kwaɗayi, kai tun ma yana a bakunansu,
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 fushin Allah ya ƙuna a kansu; ya karkashe waɗanda suka fi ƙiba a cikinsu, yana yankan matasan Isra’ila.
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Duk da haka, suka ci gaba da yin zunubi; duk da abubuwan banmamakinsa, ba su gaskata ba.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 Saboda haka ya sa kwanakinsu suka ƙare a banza shekarunsu kuma cikin masifa.
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 A duk sa’ad da Allah ya kashe su, sai su neme shi; sukan juyo a natse gare shi.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 Sun tuna cewa Allah ne Dutsensu, cewa Allah Mafi Ɗaukaka ne Mai fansarsu.
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 Amma sai su yi ta yin masa zaƙin baki, suna masa ƙarya da harsunansu;
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 zukatansu ba sa biyayya gare shi, ba su da aminci ga alkawarinsa.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 Duk da haka ya kasance mai jinƙai; ya gafarta laifofinsu bai kuwa hallaka su ba. Sau da sau ya janye fushinsa bai kuwa sa fushinsa yă ƙuna ba.
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 Ya tuna cewa su naman jiki ne kawai, iska mai wucewa da ba ta dawowa.
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 Sau da yawa sun tayar masa a cikin hamada suka kuma ɓata masa rai a jeji!
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 Sau da sau suka riƙa gwada Allah; suka tsokane Mai Tsarki na Isra’ila.
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 Ba su tuna da ikonsa, a ranar da ya fanshe su daga mai danniya,
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 ranar da ya nuna mu’ujizansa a Masar abubuwan banmamakinsa a yankin Zowan ba.
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 Ya mai da kogunansu suka zama jini; ba su iya sha daga rafuffuka ba.
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 Ya aika da tarin ƙudajen da suka cinye su, da kwaɗin da suka wahalshe su.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 Ya ba da hatsinsu ga fāra, amfanin gonakinsu ga ɗango.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 Ya lalace inabinsu da ƙanƙara itatuwan al’ul nasu kuma da jaura.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 Ya miƙa shanunsu ga ƙanƙara, tumakinsu ga aradun tsawa.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 Ya saki musu fushinsa mai zafi, hasalarsa, zafin rai da kuma ɓacin ransa, ƙungiyar mala’iku masu hallakarwa.
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 Ya shirya hanya wa fushinsa; bai tsare ransu daga mutuwa ba amma ya miƙa su ga annoba.
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 Ya bugi kowane ɗan fari na Masar, mafari ƙarfin mazantakansu a tentunan Ham.
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 Amma ya fitar da mutanensa kamar garke; ya bi da su kamar tumaki ta cikin hamada.
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 Ya bi da su lafiya ƙalau, don kada su ji tsoro; amma teku ya cinye abokan gābansu.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 Ta haka ya kawo su iyakar ƙasa mai tsarki, zuwa ƙasar tudun da hannunsa na dama ya kame.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 Ya kori al’ummai a gabansu ya rarraba ƙasashensu gare su a matsayin gādo; ya zaunar da kabilan Isra’ila a gidajensu.
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 Amma suka gwada Allah suka tayar wa Mafi Ɗaukaka; ba su kiyaye ƙa’idodinsa ba.
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 Kamar kakanninsu suka zama marasa biyayya da marasa aminci, marar tabbas kamar tanƙwararren baka.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 Suka ba shi haushi da masujadansu na kan tudu; suka tayar da kishinsa da gumakansu.
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 Sa’ad da Allah ya ji su, ya yi fushi ƙwarai; ya ƙi Isra’ila gaba ɗaya.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 Ya yashe tabanakul na Shilo, tentin da ya kafa a cikin mutane.
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 Ya aika da akwatin alkawarin ƙarfinsa zuwa bauta, darajarsa zuwa cikin hannuwan abokin gāba.
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 Ya ba da mutanensa ga takobi; ya yi fushi ƙwarai da gādonsa.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 Wuta ta cinye matasansu maza,’yan matansu kuma ba su da waƙoƙin aure;
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 aka karkashe firistocinsu, gwaurayensu kuwa ba su iya makoki ba.
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 Sa’an nan Ubangiji ya farka sai ka ce daga barcinsa, kamar yadda mutum kan farka daga buguwar ruwan inabi.
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 Ya kori abokan gābansa; ya sa suka sha madawwamiyar kunya.
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 Sa’an nan ya ƙi tentunan Yusuf, bai zaɓi kabilar Efraim ba;
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 amma ya zaɓi kabilar Yahuda, Dutsen Sihiyona, wanda ya ƙaunaci.
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 Ya gina wurinsa mai tsarki kamar bisa, kamar duniyar da ya kafa har abada.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 Ya zaɓi Dawuda bawansa ya kuma ɗauke shi daga ɗakin tumaki;
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 daga kiwon tumaki ya kawo shi don yă kuma zama makiyayin mutanensa Yaƙub, na Isra’ila gādonsa.
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 Dawuda kuwa ya zama makiyayinsu da mutuncin zuciya; da hannuwa masu gwaninta ya bi da su.
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
