< Zabura 129 >
1 Waƙar haurawa. Sun yi mini danniya ƙwarai tun ina ƙarami, bari Isra’ila yă ce,
Пісня проча́н.
2 sun yi mini danniya ƙwarai tun ina ƙarami, amma ba su yi nasara a kaina ba.
Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!
3 Manoma sun nome bayana suka yi kunyoyinsu da tsayi.
Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,
4 Amma Ubangiji mai adalci ne; ya’yantar da ni daga igiyoyin mugaye.
та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!
5 Bari dukan waɗanda suke ƙin Sihiyona a juye da su baya da kunya.
Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!
6 Bari su zama kamar ciyawa a kan rufi, wadda takan bushe kafin tă yi girma;
Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,
7 da ita mai girbi ba ya iya cika hannuwansa, balle wanda yake tarawa yă cika hannuwansa.
що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,
8 Kada masu wuce su ce, “Albarkar Ubangiji ta kasance a kanku; muna sa muku albarka a cikin sunan Ubangiji.”
і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“