Zabura 119
1 Albarka ta tabbata ga waɗanda rayuwarsu ba ta da abin zargi, waɗanda suke tafiya bisa ga dokar Ubangiji.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Albarka ta tabbata ga waɗanda suke kiyaye ƙa’idodinsa suke kuma nemansa da dukan zuciyarsu.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 Ba sa yin wani abin da ba daidai ba; suna tafiya a hanyoyinsa.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Ka shimfiɗa farillan da dole a yi biyayya da su.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Kash, da a ce hanyoyina tsayayyu ne a yin biyayya da ƙa’idodinka mana!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Da ba zan sha kunya ba sa’ad da na lura da dukan umarnanka.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Zan yabe ka da zuciya ta gaskiya yayinda nake koyon dokokinka masu adalci.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Zan yi biyayya da ƙa’idodinka; kada ka yashe ni ɗungum.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Yaya matashi zai kiyaye hanyarsa da tsabta? Sai ta yin rayuwa bisa ga maganarka.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Na neme ka da dukan zuciyata; kada ka bar ni in kauce daga umarnanka.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 Na ɓoye maganarka a cikin zuciyata don kada in yi maka zunubi.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Yabo ya tabbata gare ka, ya Ubangiji; ka koya mini ƙa’idodinka.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Da leɓunana na ba da labarin dukan dokokin da suka fito bakinka.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Na yi farin ciki da bin farillanka yadda mutum yakan yi farin ciki da arziki mai yawa.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Na yi tunani a kan farillanka na kuma lura da hanyoyinka.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Na yi murna a cikin ƙa’idodinka; ba zan ƙyale maganarka ba.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Ka yi alheri ga bawanka, zan kuwa rayu; zan yi biyayya da maganarka.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Ka buɗe idanuna don in iya gani abubuwan banmamaki a cikin dokarka.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Ni baƙo ne a duniya; kada ka ɓoye mini umarnanka.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Zuciyata ta ƙosa saboda marmari don dokokinka koyaushe.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Ka tsawata wa masu fariya, waɗanda suke la’anta waɗanda kuma suka kauce daga umarnanka.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Ka cire mini ba’a da reni, gama ina kiyaye farillanka.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Ko da yake masu mulki sun zauna tare suna ɓata mini suna, bawanka zai yi tunani a kan ƙa’idodinka.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Farillanka ne abin farin cikina; su ne mashawartana.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 An kwantar da ni ƙasa cikin ƙura; ka kiyaye raina bisa ga maganarka.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Na ba da labari hanyoyina ka kuma amsa mini; ka koya mini ƙa’idodinka.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Bari in gane koyarwar farillanka; sa’an nan zan yi tunani a kan abubuwan banmamakinka.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Raina ya gaji da baƙin ciki; ka ƙarfafa ni bisa ga maganarka.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Ka kiyaye ni daga hanyoyin ruɗu; ka yi mini alheri ta wurin dokokinka.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Na zaɓi hanyar gaskiya; na sa zuciyata a kan dokokinka.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Na riƙe farillanka kankan, ya Ubangiji; kada ka sa in sha kunya.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Ina gudu a kan hanyar umarnanka, gama ka’yantar da zuciyata.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Ka koya mini Ya Ubangiji, don in bi ƙa’idodinka; sa’an nan zan kiyaye su har ƙarshe.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Ka ba ni ganewa, zan kuwa kiyaye dokarka in kuma yi biyayya da ita da dukan zuciyata.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Ka bi da ni a hanyar umarnanka, gama a can zan sami farin ciki.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Ka juye zuciyata wajen farillanka ba wajen riba ta sonkai ba.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Ka juye idanuna daga abubuwa marasa amfani; ka kiyaye raina bisa ga maganarka.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Ka cika alkawarinka ga bawanka, saboda a ji tsoronka.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Ka kawar da shan kunyar da nake tsoro, gama dokokinka nagari ne.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Ina marmarin farillanka ƙwarai! Ka kiyaye raina cikin adalcinka.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Bari ƙaunarka marar ƙarewa ta zo gare ni, ya Ubangiji, cetonka bisa ga alkawarinka;
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 sa’an nan zan amsa wa masu cin mutuncina, gama na dogara ga maganarka.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Kada ka ƙwace maganarka daga bakina, gama na sa zuciyata a dokokinka.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Kullayaumi zan yi biyayya da dokokinka, har abada abadin.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Zan yi ta yawo a sake gama na nemi farillanka.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Zan yi maganar farillanka a gaban sarakuna ba kuwa za a kunyata ni ba,
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 gama ina farin ciki da umarnanka saboda ina ƙaunarsu.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Na ɗaga hannuwana ga umarnanka, waɗanda nake ƙauna, ina kuma tunani a kan ƙa’idodinka.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Tuna da maganarka ga bawanka, gama ka ba ni bege.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Ta’aziyyata cikin wahalata ita ce alkawarinka yana kiyaye raina.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Masu fariya suna yi mini ba’a ba tare da an hana su ba, amma ban rabu da dokar ba.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Na tuna da dokokinka na tun dā, ya Ubangiji, na kuwa sami ta’aziyya a cikinsu.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Fushi ya kama ni saboda mugaye, waɗanda suka keta dokokinka.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Ƙa’idodinka su ne kan waƙata a duk inda na sauka.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Da dare na tuna da sunanka, ya Ubangiji, zan kuwa kiyaye dokarka.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Wannan shi ne na saba yi, ina yin biyayya da farillanka.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Kai ne rabona, ya Ubangiji; na yi alkawarin in kiyaye maganarka.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Na nemi fuskarka da dukan zuciyata; ka yi mini alheri bisa ga alkawarinka.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Na lura da hanyoyina na kuma mayar da matakaina ga farillanka.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Zan gaggauta ba zan ɓata lokaci ba in yi biyayya da umarnanka.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Ko da yake mugaye sun ɗaura ni da igiyoyi, ba zan manta da dokokinka ba.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Da tsakar dare nakan tashi in gode maka saboda dokokinka masu adalci.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Ni aboki ne ga duk mai tsoronka, ga duk wanda yake bin farillanka.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Duniya ta cika da ƙaunarka, ya Ubangiji; ka koya mini ƙa’idodinka.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Ka yi wa bawanka alheri bisa ga maganarka, ya Ubangiji.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Ka koya mini sani da kuma hukunci mai kyau, gama na gaskata a umarnanka.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Kafin in sha wahala na kauce, amma yanzu ina biyayya da maganarka.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Kai nagari ne, kuma abin da kake yi yana da kyau; ka koya mini ƙa’idodinka.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Ko da yake masu fariya sun shafe ni da ƙarairayi, na kiyaye farillanka da dukan zuciyata.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Zukatansu sun yi tauri da kuma marasa tausayi amma ina farin ciki a dokarka.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Ya yi kyau da na sha wahala don in koyi ƙa’idodinka.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Doka daga bakinka ya fi mini daraja fiye da azurfa da zinariya guda dubu.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Hannuwanka ne suka yi suka kuma siffanta ni; ka ba ni ganewa don in koyi umarnanka.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Bari waɗanda suke tsoronka su yi farin ciki sa’ad da suke gan ni, gama na sa zuciyata a maganarka.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Ya Ubangiji na sani, cewa dokokinka masu adalci ne, kuma cikin aminci ka hore ni.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Bari ƙaunarka marar ƙarewa tă yi mini ta’aziyya, bisa ga alkawarinka ga bawanka.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Bari tausayinka yă zo mini don in rayu, gama dokarka ce farin cikina.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Bari masu girman kai su sha kunya saboda abubuwa marasa kyau da suke yi mini ba dalili; amma zan yi tunani a kan farillanka.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Bari waɗanda suke tsoronka su juya gare ni, waɗanda suka gane da farillanka.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Bari zuciyata ta kasance marar abin zargi wajen ƙa’idodinka, don kada in sha kunya.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Raina ya tafke da marmari don cetonka, amma na sa zuciyata a maganarka.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Idanuna sun gaji, suna jiran alkawarinka; Na ce, “Yaushe za ka ta’azantar da ni?”
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Ko da yake ni kamar salkar ruwan inabi ne a cikin hayaƙi, ban manta da ƙa’idodinka ba.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Har yaushe bawanka zai yi ta jira? Yaushe za ka hukunta masu tsananta mini?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Masu girman kai sun haƙa mini rami, sun ƙetare dokarka.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Dukan umarnanka abin dogara ne; ka taimake ni, gama mutane suna tsananta mini ba dalili.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Sun kusa gama da ni a duniya, amma ban bar bin farillanka ba.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Ka kiyaye raina bisa ga ƙaunarka, zan kuwa yi biyayya da farillan bakinka.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Maganarka, ya Ubangiji madawwamiya ce; tana nan daram a cikin sammai.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Amincinka yana cin gaba cikin dukan zamanai; ka kafa duniya ta kuma dawwama.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Dokokinka sun dawwama har yă zuwa yau, gama dukan abubuwa suna maka hidima.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Da ba don dokarka ce farin cikina ba, da na hallaka a cikin azabana.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Ba zan taɓa manta da farillanka ba, gama ta wurinsu ne ka kiyaye raina.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Ka cece ni, gama ni naka ne; na yi ƙoƙarin neman farillanka.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Mugaye suna jira su hallaka ni, amma zan yi ta tunani a kan farillanka.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Ga duk cikakke na ga kāsawa; amma umarnanka ba su da iyaka.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Kash, ga yadda nake ƙaunar dokarka! Ina tunani a kanta dukan yini.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Umarnanka suna sa in zama mai hikima fiye da abokan gābana, gama kullum suna tare da ni.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Ina da ganewa sosai fiye da dukan malamaina, gama ina tunani a kan farillanka.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Ina da ganewa fiye da dattawa, gama ina biyayya da farillanka.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Na kiyaye ƙafafuna daga kowace muguwar hanya domin in yi biyayya da maganarka.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Ban rabu da dokokinka ba, gama kai da kanka ne ka koya mini.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Ɗanɗanon maganarka akwai zaki, sun ma fi zuma zaki a bakina!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Na sami ganewa daga farillanka; saboda haka ina ƙin kowace hanyar da ba daidai ba.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Maganarka fitila ce ga ƙafafuna haske kuma a kan hanyata.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Na yi rantsuwa na kuma tabbatar da shi, cewa zan bi dokokinka masu adalci.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Na sha wahala sosai; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga maganarka.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Ka karɓi yabon bakina da nake yi da yardar rai, ya Ubangiji, ka kuwa koya mini dokokinka.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Ko da yake kullum ina riƙe da raina a hannuwana, ba zan manta da dokarka ba.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Mugaye sun kafa mini tarko, amma ban kauce daga farillanka ba.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Farillanka su ne gādona har abada; su ne farin cikin zuciyata.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Zuciyata ta shirya a kan kiyaye ƙa’idodinka har ƙarshe.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Na ƙi mutane masu baki biyu, amma ina ƙauna dokarka.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Kai ne mafakata da garkuwata; na sa zuciyata a maganarka.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Ku rabu da ni, ku masu aikata mugunta, don in kiyaye umarnan Allahna!
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Ka raya ni bisa ga alkawarinka, zan kuwa rayu; kada ka bari a gwale sa zuciyata.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Ka riƙe ni za a kuma cece ni; kullayaumi zan ɗauka ƙa’idodinka da muhimmanci.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Ka ki dukan waɗanda suka kauce daga ƙa’idodinka, gama yaudararsu banza ne.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Dukan mugayen duniya ka zubar kamar datti; saboda haka nake ƙaunar farillanka.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Naman jikina na rawan jiki don tsoronka; na cika da tsoron dokokinka.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Na aikata abin da yake mai adalci da kuma daidai; kada ka ni a hannun masu danne ni.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Ka tabbatar da lafiyar bawanka; kada ka bar masu girman kai su danne ni.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Idanuna sun gaji, da jiran cetonka, da jiran alkawarinka mai adalci.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Ka yi da bawanka bisa ga ƙaunarka ka kuma koya mini ƙa’idodinka.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Ni bawanka ne, ka ba ni fahimi don in gane farillanka.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Lokaci ya yi da za ka yi wani abu, ya Ubangiji; ana karya dokarka.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Saboda ina ƙaunar umarnanka fiye da zinariya, kai, fiye da zinariya zalla,
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 saboda kuma ina lura da dukan farillanka da kyau, na ƙi kowace hanyar da ba daidai ba.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Farillanka masu banmamaki ne; saboda haka nake yin biyayya da su.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Fassarar maganganunka sukan ba da haske; sukan ba da ganewa ga marar ilimi.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Ina hakkin da bakina a buɗe, ina marmarin umarnanka.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Ka juye wurina ka kuma yi mini jinƙai, yadda kullum ka yi wa waɗanda suke ƙaunar sunanka.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Ka bi da sawuna bisa ga maganarka; kada ka bar zunubi yă mallake ni.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Ka fanshe ni daga mutane masu danniya, don in yi biyayya da farillanka.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Ka sa fuskarka ta haskaka a kan bawanka ka kuma koya mini ƙa’idodinka.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Hawaye suna malalowa daga idanuna kamar rafi, gama ba a biyayya da dokarka.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Mai adalci ne kai, ya Ubangiji, dokokinka kuma daidai ne.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Farillan da ka shimfiɗa masu adalci ne; su kuma abin dogara ne ƙwarai.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Kishina ya cinye ni ɗungum, gama abokan gābana sun yi biris da maganganunka.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 An gwada alkawuranka sarai, bawanka kuwa yana ƙaunarsu.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Ko da yake ni ba kome ba ne an kuwa rena ni, ba na manta da farillanka.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Adalcinka dawwammame ne dokar kuma gaskiya ce.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Wahala da damuwa suna a kaina, amma umarnanka su ne farin cikina.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Farillanka daidai ne har abada; ka ba ni ganewa don in rayu.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Na yi kira da dukan zuciyata; ka amsa mini, ya Ubangiji, zan kuwa yi biyayya da ƙa’idodinka.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Na yi kira gare ka; ka cece ni zan kuwa kiyaye farillanka.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Na tashi kafin fitowar rana na kuma yi kukan neman taimako; na sa zuciyata a maganarka.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Ban rufe idanuna ba dukan dare, don in yi tunani a kan alkawuranka.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Ka ji muryata bisa ga ƙaunarka; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga dokokinka.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Waɗanda suke ƙirƙiro mugayen dabaru suna nan kusa, amma suna nesa da dokarka.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Duk da haka kana kusa, ya Ubangiji, kuma dukan umarnanka gaskiya ne.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Tun tuni na koyi daga farillanka cewa ka kafa su su kasance har abada.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Ka dubi wahalata ka cece ni, gama ban manta da dokarka ba.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Ka kāre manufata ka kuma fanshe ni, ka cece rai na kamar yadda ka alkawarta!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Ceto yana nesa da mugaye, gama ba sa neman ƙa’idodinka.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Tausayinka da girma yake, ya Ubangiji; ka kiyaye raina bisa ga dokokinka.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Maƙiya masu yawa ne suke tsananta mini, amma ban rabu da farillanka ba.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Na dubi marasa aminci da ƙyama, gama ba sa yin biyayya da maganarka.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Dubi yadda nake ƙaunar farillanka; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga ƙaunarka.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Dukan maganganunka gaskiya ne; dukan dokokinka masu adalci madawwami ne.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Masu mulki suna tsananta mini ba dalili, amma zuciyata na rawan jiki game da maganarka.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Ina farin ciki da alkawarinka kamar yadda wani kan sami ganima mai girma.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Na ƙi ina kuma ƙyamar ƙarya amma ina ƙaunar dokarka.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Sau bakwai a rana ina yabonka saboda dokokinka masu adalci.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Waɗanda suke ƙaunar dokarka suna da babban salama, kuma babu abin da zai sa su yi tuntuɓe.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Ina jiran cetonka, ya Ubangiji, ina kuma bin umarnanka.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Ina biyayya da farillanka, gama ina ƙaunarsu ƙwarai.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Ina biyayya da farillanka da kuma koyarwarka, gama dukan hanyoyina sanannu ne gare ka.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Bari kukata ta zo gare ka, ya Ubangiji; ka ba ni ganewa bisa ga maganarka.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Bari roƙona yă zo gabanka; ka cece ni bisa ga alkawarinka.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Bari leɓunana su cika da yabonka, gama ka koya mini ƙa’idodinka.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Bari harshena yă rera game da maganarka, gama dukan umarnanka masu adalci ne.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Bari hannunka yă kasance a shirye don yă taimake ni, gama na zaɓi farillanka.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Ina marmarin cetonka, ya Ubangiji, dokarka kuwa ita ce farin cikina.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Bari in rayu don in yabe ka, bari kuma dokokinka su raya ni.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Na kauce kamar ɓatacciyar tunkiya. Ka nemi bawanka, gama ban manta da umarnanka ba.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
