< Zabura 103 >

1 Ta Dawuda. Yabi Ubangiji, ya raina; dukan abin da yake cikin cikina, yabi sunansa mai tsarki.
Давидів.
2 Yabi Ubangiji, ya raina, kada kuma ka manta dukan alheransa,
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 wanda yake gafarta dukan zunubai yake kuma warkar da dukan cututtuka,
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 wanda ya fanshi ranka daga rami ya naɗa maka rawani da ƙauna da kuma tausayi,
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Wanda ya ƙosar da kai da abubuwa masu kyau domin a sabunta ƙuruciyarka kamar na gaggafa.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Ubangiji yana aikata adalci da kuma gaskiya ga duk waɗanda aka danne.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Ya sanar da hanyoyinsa wa Musa, ayyukansa ga mutanen Isra’ila.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Ubangiji mai tausayi ne da kuma alheri, mai jinkirin fushi, cike da ƙauna.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Ba zai yi ta zargi ba ba kuwa zai yi ta jin fushi har abada ba;
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 ba ya yin da mu gwargwadon zunubanmu ko yă sāka mana bisa ga laifofinmu.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Gama kamar yadda sammai suke can bisa duniya, haka girmar ƙaunarsa yake wa masu tsoronsa;
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 kamar yadda gabas yake daga yamma, haka ya cire laifofinmu daga gare mu.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Kamar yadda mahaifi yake jin tausayin’ya’yansa, haka Ubangiji yake jin tausayin waɗanda suke tsoronsa;
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 gama ya san yadda aka yi mu, ya tuna cewa mu ƙura ne.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Game da mutum dai, kwanakinsa suna kamar ciyawa da suke haɓaka kamar fure a gona;
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 iska kan hura a kansa sai ya ɓace ba a kuwa sāke tuna da inda dā yake.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Amma daga madawwami zuwa madawwami ƙaunar Ubangiji tana tare da waɗanda suke tsoronsa, adalcinsa kuma tare da’ya’yansu,
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 tare da waɗanda suke kiyaye alkawarinsa suna kuma tuna su yi biyayya da farillansa.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Ubangiji ya kafa kursiyinsa a sama, masarautarsa kuwa na mulki a bisa duka.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Yabi Ubangiji, ku mala’ikunsa, ku jarumawa masu yi masa aiki, waɗanda suke yin biyayya da maganarsa.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Yabi Ubangiji, dukanku rundunarsa ta sama, ku bayinsa waɗanda kuke aikata nufinsa.
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Yabi Ubangiji, dukanku ayyukansa ko’ina a mulkinsa. Yabi Ubangiji, ya raina.
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!

< Zabura 103 >