< Karin Magana 14 >
1 Mace mai hikima kan gina gidanta, amma da hannunta wawiya takan rushe shi ƙasa.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Wanda tafiyarsa ta aikata gaskiya ce kan ji tsoron Ubangiji, amma wanda hanyoyinsa ba a kan gaskiya ba ne yakan rena shi.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Maganar wawa kan kawo sanda a bayansa, amma leɓunan masu hikima kan tsare su.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Inda ba shanu, wurin sa wa dabbobi abinci zai kasance ba kome, amma daga ƙarfin saniya ce yalwar girbi kan fito.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Mashaidi na gaskiya ba ya ruɗu, amma mashaidin ƙarya kan baza ƙarairayi.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Mai ba’a kan nemi hikima amma ba ya samun kome, amma sani kan zo a sawwaƙe ga mai basira.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Ka guji wawa, gama ba za ka sami sani a leɓunansa ba.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Hikima masu la’akari shi ne su yi tunani a kan hanyoyinsu, amma wautar wawaye ruɗu ne.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Wawaye kan yi ba’a a gyaran zunubi, amma fatan alheri yana samuwa a cikin masu aikata gaskiya.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Kowace zuciya ta san ɓacin ranta, kuma babu wani dabam da zai yi rabon jin daɗinsa.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Za a rushe gidan mugu, amma tentin mai aikata gaskiya zai haɓaka.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Akwai hanyar da ta yi kamar tana daidai ga mutum, amma a ƙarshe takan kai ga mutuwa.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Ko cikin dariya zuciya takan yi ciwo, kuma farin ciki kan iya ƙarasa a baƙin ciki.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Marasa bangaskiya za su sami sakamako cikakke saboda hanyoyinsu, kuma mutumin kirki zai sami lada saboda nasa.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Marar azanci kan gaskata kome, amma mai la’akari kan yi tunani game da matakinsa.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Mai hikima kan ji tsoron Ubangiji ya kuma guji mugunta, amma wawa yana da girman kai yakan yi kome da garaje.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Mutum mai saurin fushi yakan yi ayyukan wauta, akan kuma ƙi mai son nuna wayo.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Marar azanci kan gāji wauta, amma mai la’akari kan sami rawanin sani.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Masu mugunta za su rusuna a gaban masu kirki, mugaye kuma za su yi haka a ƙofofin adalai.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Maƙwabta sukan gudu daga matalauta, amma masu arziki suna da abokai da yawa.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Duk wanda ya rena maƙwabci ya yi zunubi, amma mai albarka ne wanda yake alheri ga mabukata.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Ba waɗanda suke ƙulla mugunta sukan kauce ba? Amma waɗanda suke ƙulla abin da yake mai kyau sukan sami ƙauna da aminci.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Duk aiki tuƙuru yakan kawo riba, amma zama kana surutu kan kai ga talauci kawai.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Dukiyar masu hikima ita ce rawaninsu, amma wautar wawaye kan haifar da wauta ne kawai.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Mashaidin gaskiya kan ceci rayuka, amma mashaidin ƙarya mai ruɗu ne.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Duk mai tsoron Ubangiji yana da zaunannen mafaka, kuma ga’ya’yansa zai zama mafaka.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Tsoron Ubangiji shi ne maɓulɓular rai yakan juye mutum daga tarkon mutuwa.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Yawan mutane shi ne ɗaukakar sarki, amma in ba tare da mabiya ba sarki ba kome ba ne.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Mutum mai haƙuri yana da fahimi mai yawa, amma mai saurin fushi yakan nuna wautarsa a fili.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Zuciya mai salama kan ba jiki rai, amma kishi kan sa ƙasusuwa su yi ciwo.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Duk wanda ya zalunci matalauci ya zagi Mahaliccinsu ke nan, amma duk wanda ya yi alheri ga mabukata yana girmama Allah ne.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Sa’ad bala’i ya auku, mugaye kan fāɗi, amma ko a mutuwa masu adalci suna da mafaka.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Hikima tana a zuciyar mai azanci, kuma ko a cikin wawaye takan sa a santa.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Adalci yakan ɗaukaka al’umma, amma zunubi kan kawo kunya ga kowane mutane.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Sarki yakan yi murna a kan bawa mai hikima, amma bawa marar kunya kan jawo fushinsa.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.