Karin Magana 11
1 Ubangiji yana ƙyamar ma’aunan zamba, amma ma’aunin da suke daidai ne abin farin cikinsa.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Sa’ad da girman kai ya zo, sai shan kunya ta zo, amma hikima kan zo tare da ƙasƙantar da kai.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 Mutuncin masu aikata gaskiya takan bi da su, amma marasa aminci sukan hallaka ta wurin cin amanar da suke yi.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Dukiya ba ta da amfani a ranar fushi, amma adalci kan yi ceto daga mutuwa.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 Adalcin marasa laifi kan miƙe hanyarsu, amma akan ƙasƙantar da mugaye ta wurin muguntarsu.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 Adalcin masu aikata gaskiya kan cece su, amma rashin aminci tarko ne ga mugayen sha’awace-sha’awace.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Sa’ad da mugu ya mutu, sa zuciyarsa kan hallaka; dukan abin da ya sa zuciya daga ikonsa ba ya amfana kome.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Akan kuɓutar da mai adalci daga wahala, sai ta dawo wa mugu a maimako.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Da bakinsa marar sanin Allah kan hallaka maƙwabcinsa, amma ta wurin sani mai adalci kan kuɓuta.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Sa’ad da adali ya yi nasara, birnin kan yi farin ciki; sa’ad da mugu ya hallaka, akwai sowa ta farin ciki.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Ta wurin albarkar mai aikata gaskiya birni kan ƙasaita, amma ta wurin bakin mugu akan hallaka birnin.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Mutum da ba shi da azanci kan ki maƙwabci, amma mutum mai fahimi kan ƙame harshensa.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Gulma yakan lalace yarda, amma mutum mai aminci kan kiyaye asiri.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Saboda rashin jagora al’umma takan fāɗi, amma masu ba da shawara da yawa kan tabbatar da nasara.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Duk wanda ya ɗauki lamunin wani tabbatacce zai sha wahala, amma duk wanda ya ƙi ya sa hannu a ɗaukar lamuni ba ruwansa.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Mace mai hankali na samu bangirma, amma azzalumai za su sami dukiya.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 Mutumin kirki kan ribance kansa, amma mugu kan kawo wa kansa wahala.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Mugun mutum kan sami albashin ƙarya amma shi da ya shuka adalci zai girbe lada tabbatacce.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Mutum mai adalci da gaske yakan sami rai, amma shi da ya duƙufa ga aikata mugunta kan tarar da mutuwarsa.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Ubangiji yana ƙyamar mutane masu muguwar zuciya amma yana jin daɗin waɗanda hanyoyinsu ba su da laifi.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Ka tabbata da wannan. Mugaye ba za su tafi babu hukunci ba, amma waɗanda suke masu adalci za su tafi babu hukunci.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Kamar zinariya a hancin alade haka kyan mace wadda ba ta da hankali.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Sha’awar adalai kan ƙare kawai a aikata alheri, amma sa zuciyar mugaye kan ƙarasa kawai a fushi.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Wani mutum kan bayar hannu sake, duk da haka yakan sami fiye; wani yakan riƙe abin da ba nasa ba, amma sai ya ƙarasa cikin talauci.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Mutum mai kyauta zai azurta; shi da yakan taimake waɗansu, za a taimake shi.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Mutane kan la’anci mai ɓoye hatsi yana jira ya yi tsada, amma albarka kan zauna a kan wanda yake niyya ya sayar.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Duk mai nema alheri kan sami alheri, amma mugu kan zo wa wanda yake nemansa.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Duk wanda ya dogara ga arzikinsa zai fāɗi, amma adali zai yi nasara kamar koren ganye.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Duk wanda ya kawo wahala wa iyalinsa zai gāji iska kawai, kuma wawa zai zama bawan masu hikima.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 ’Ya’yan itacen adali itacen rai ne, kuma duk mai samun rayuka mai hikima ne.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 In masu adalci sun sami abin da ya dace da su a duniya, yaya zai zama ga marasa sanin Allah da kuma masu zunubi!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
