2 Sama’ila 22
1 Dawuda ya rera wannan waƙa ga Ubangiji, sa’ad da Ubangiji ya cece shi daga hannun dukan abokan gābansa, da kuma daga hannun Shawulu.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Ya ce, “Ubangiji shi ne dutsena, kagarata da kuma mai cetona;
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Allahna shi ne dutsena. A gare shi nake samun kāriya shi ne garkuwata da kuma ƙahon cetona. Shi ne mafakata, maɓuyata, da mai cetona. Daga mutane masu fitina, ka cece ni.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 “Na kira ga Ubangiji, wanda ya cancanci yabo, na kuwa tsira daga abokan gābana.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Raƙumar ruwan mutuwa sun kewaye ni; raƙumar ruwan hallaka suna cin ƙarfina.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 “A cikin wahalata na yi kira ga Ubangiji; na yi kira ga Allahna. Daga cikin haikalinsa ya saurare muryata; kukata ta zo kunnensa.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Ƙasa ta yi rawa ta kuma girgiza, harsashan sararin sama sun jijjigu; suka yi makyarkyata saboda yana fushi.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Hayaƙi ya taso daga kafaffen hancinsa; harshen wuta mai cinyewa daga bakinsa, garwashi mai ƙuna daga bakinsa.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Ya buɗe sararin sama, ya sauko ƙasa, girgije mai duhu suna ƙarƙashin ƙafafunsa.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Ya hau kerubobi, ya tashi sama; ya yi firiya a fikafikan iska.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Ya mai da duhu abin rufuwarsa gizagizai masu kauri cike da ruwa suka kewaye shi.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Daga cikin hasken gabansa garwashi wuta mai ci ya yi walƙiya.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Ubangiji ya yi tsawa daga sararin sama; aka ji muryar Mafi Ɗaukaka.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Ya harbe kibiyoyi, ya wartsar da abokan gāba, da walƙiya kuma ya sa suka gudu.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Aka bayyana kwarin teku, tushen duniya suka tonu. A tsawatawar Ubangiji, da numfashinsa mai ƙarfi daga hancinsa.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 “Daga sama ya miƙo hannu ya ɗauke ni, ya tsamo ni daga zurfafa ruwaye.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Ya kuɓutar da ni daga hannun abokin gāba mai iko, daga maƙiyina da suka fi ƙarfina.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Suka auka mini cikin ranar masifata, amma Ubangiji ya kiyaye ni.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Ya fito da ni, ya kai ni wuri mafi fāɗi; ya kuɓutar da ni gama yana jin daɗina.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 “Ubangiji ya sāka mini bisa ga adalcina; bisa ga tsabtar hannuwana ya sāka mini.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Gama na kiyaye hanyoyin Ubangiji; ban yi wani mugun abu da zai juyar da ni daga Allahna ba.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Dukan dokokinsa suna a gabana; ban ƙi ko ɗaya daga umarnansa ba.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Ba ni da laifi a gabansa na kiyaye kaina daga yin zunubi.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Ubangiji ya sāka mini bisa ga adalcina bisa ga tsarkina a gabansa.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 “Ga masu aminci, kakan nuna kanka mai aminci, ga marasa laifi, kakan nuna kanka marar laifi,
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 ga masu tsarki, kakan nuna musu tsarki. Amma ga masu karkataccen hali, kakan nuna kanka mai wayo.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Kakan ceci mai tawali’u, amma idanunka suna a kan masu girman kai don ka ƙasƙantar da su.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Ya Ubangiji kai ne fitilata; Ubangiji ya mai da duhuna haske.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Da taimakonka zan iya auka wa rundunar sojoji; tare da Allahna zan iya hawan katanga.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 “Ga Allah dai, hanyarsa cikakkiya ce; maganar Ubangiji babu kuskure. Shi garkuwa ce ga waɗanda suka nemi mafaka a gare shi.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Gama wane ne Allah, in ba Ubangiji ba? Wane ne dutse kuma in ba Allahnmu ba?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Allah ne ya ba ni ƙarfi, ya kuma mai da hanyata cikakkiya.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Ya sa ƙafafuna kamar ƙafafun barewa; ya sa na iya tsayawa a kan duwatsu.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Ya hori hannuwana don yaƙi, hannuwana za su iya tanƙware bakan tagulla.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Ka ba ni garkuwar nasararka; ka sauko don ka sa in sami girma.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ka fadada hanya a ƙarƙashina domin kada idon ƙafana yă juya.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 “Na fafari abokan gābana, na murƙushe su; ban kuwa juya ba sai da na hallaka su.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Na hallaka su ƙaƙaf, ba kuwa za su ƙara tashi ba, sun fāɗi a ƙarƙashin sawuna.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Ka ba ni ƙarfi don yaƙi; ka sa maƙiyina suka rusuna a ƙafafuna.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Ka sa abokan gābana suka juya a guje, na kuwa hallaka maƙiyina.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Suka nemi taimako, amma babu wanda zai cece su, suka yi kira ga Ubangiji, amma ba a amsa musu ba.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Na murƙushe su, suka yi laushi kamar ƙura; na daka na kuma tattake su kamar caɓi a kan tituna.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 “Ka kuɓutar da ni daga harin mutanena; ka kiyaye ni kamar shugaban al’ummai. Mutanen da ban sansu ba za su kasance a ƙarƙashina,
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 baƙi kuma su na zuwa don su yi mini fadanci; da zarar sun ji ni, sukan yi mini biyayya.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Zukatansu ta karaya; suka fito da rawan jiki daga kagararsu.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 “Ubangiji yana a raye! Yabo ta tabbata ga Dutsena! Ɗaukaka ga Allah, Dutse, Mai Cetona!
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Shi ne Allahn da yake rama mini, wanda ya sa al’ummai a ƙarƙashina,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 wanda ya kuɓutar da ni daga maƙiyina. Ka ɗaukaka ni bisa maƙiyina; ka kiyaye ni daga hannun mugayen mutane.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Saboda haka, zan yabe ka, ya Ubangiji cikin dukan al’ummai; Zan rera waƙoƙin yabo ga sunanka.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 “Ya ba wa sarkinsa kyakkyawan nasara; ya nuna madawwamiyar ƙauna ga shafaffensa, ga Dawuda da zuriyarsa har abada.”
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
