Sòm 44

1 Pou direktè koral la; Yon Sòm refleksyon pa fis a Koré yo O Bondye, nou te tande avèk zòrèy nou. Zansèt nou yo te pale nou travay ke Ou te fè nan jou pa yo, nan jou ansyen yo.

Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:

2 Ou menm, avèk pwòp men Ou, Ou te chase mete nasyon yo deyò, men Ou te plante yo. Ou te foule yo anba. Ou te aflije yo, Ou te gaye yo toupatou.

Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!

3 Konsa, se pa ak pwòp nepe pa yo ke yo te posede peyi a, ni se pa pwòp bra yo ki te sove yo, men se men dwat Ou avèk bra Ou, ak limyè prezans Ou an, akoz Ou te bay yo favè.

Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!

4 Se Ou menm ki Wa m, O Bondye. Òdone viktwa pou Jacob.

Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:

5 Ak pouvwa Ou menm, nou va pouse fè advèsè nou fè bak; Nan non Ou, nou va pile fè desann (sila) ki leve kont nou yo.

Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,

6 Paske mwen p ap mete konfyans nan banza mwen, ni se pa nepe m k ap sove mwen.

бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,

7 Men Ou te sove nou kont advèsè nou yo, Epi Ou te fè tout (sila) ki rayi nou yo wont.

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!

8 Nan Bondye, nou te louwe tout lajounen. Nou va bay remèsiman a non Ou jis pou tout tan.

Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)

9 Alò, koulye a, Ou rejte nou, e mennen nou nan gwo wont. Ou pa sòti ankò avèk lame nou yo.

та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:

10 Ou fè nou vire fè bak devan advèsè a, epi (sila) ki rayi nou yo fè piyaj pou kont yo.

Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.

11 Ou te fè nou kon mouton, tankou mouton ki te livre pou manje, epi te gaye nou pami nasyon yo.

Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,

12 Ou vann pèp Ou bon mache e Ou pa fè pwofi nan vant lan.

Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!

13 Ou fè nou repwòche devan vwazen nou yo, yon objè ki moke e giyonnen pa (sila) ki antoure nou yo.

Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,

14 Ou fè nou tounen yon vye mò pami nasyon yo, Yon rizib ki fè moun ri pami pèp yo.

Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.

15 Tout lajounen dezonè sa a rete la devan m, epi imilyasyon mwen kraze m nèt.

Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —

16 Akoz vwa a (sila) ki fè m repwòch e ki meprize mwen, akoz prezans lènmi an avèk vanjè a.

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.

17 Tout sa gen tan rive sou nou, men nou pa te bliye Ou, ni nou pa t aji nan manti selon akò Ou a.

Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,

18 Kè nou pa t vire fè bak, ni pa nou yo pa t varye soti nan chemen Ou.

не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!

19 Malgre, Ou te kraze nou nan landwa chen mawon yo, e te kouvri nou avèk lonbraj lanmò a.

Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —

20 Si nou te bliye non a Bondye nou an, oswa lonje men nou vè yon lòt dye etranje,

чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?

21 èske Bondye pa ta dekouvri sa a? Paske Li konnen tout sekrè a kè yo.

Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —

22 Men pou lakoz a Ou menm, nou vin touye tout lajounen. Nou konsidere tankou mouton k ap rive labatwa.

що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.

23 Leve Ou menm! Poukisa Ou ap dòmi, O SENYÈ? Leve nan dòmi! Pa rejte nou nèt.

Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!

24 Poukisa Ou kache figi Ou e bliye ke n ap soufri e oprime?

Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?

25 Paske nanm nou te neye jis rive nan pousyè. Kò nou kole jis rive atè.

Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.

26 Leve monte! Bay nou sekou! Rachte nou pou koz lanmou dous Ou a.

Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!