Sòm 44
1 Pou direktè koral la; Yon Sòm refleksyon pa fis a Koré yo O Bondye, nou te tande avèk zòrèy nou. Zansèt nou yo te pale nou travay ke Ou te fè nan jou pa yo, nan jou ansyen yo.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 Ou menm, avèk pwòp men Ou, Ou te chase mete nasyon yo deyò, men Ou te plante yo. Ou te foule yo anba. Ou te aflije yo, Ou te gaye yo toupatou.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 Konsa, se pa ak pwòp nepe pa yo ke yo te posede peyi a, ni se pa pwòp bra yo ki te sove yo, men se men dwat Ou avèk bra Ou, ak limyè prezans Ou an, akoz Ou te bay yo favè.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 Se Ou menm ki Wa m, O Bondye. Òdone viktwa pou Jacob.
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 Ak pouvwa Ou menm, nou va pouse fè advèsè nou fè bak; Nan non Ou, nou va pile fè desann (sila) ki leve kont nou yo.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 Paske mwen p ap mete konfyans nan banza mwen, ni se pa nepe m k ap sove mwen.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 Men Ou te sove nou kont advèsè nou yo, Epi Ou te fè tout (sila) ki rayi nou yo wont.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 Nan Bondye, nou te louwe tout lajounen. Nou va bay remèsiman a non Ou jis pou tout tan.
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 Alò, koulye a, Ou rejte nou, e mennen nou nan gwo wont. Ou pa sòti ankò avèk lame nou yo.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 Ou fè nou vire fè bak devan advèsè a, epi (sila) ki rayi nou yo fè piyaj pou kont yo.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 Ou te fè nou kon mouton, tankou mouton ki te livre pou manje, epi te gaye nou pami nasyon yo.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 Ou vann pèp Ou bon mache e Ou pa fè pwofi nan vant lan.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 Ou fè nou repwòche devan vwazen nou yo, yon objè ki moke e giyonnen pa (sila) ki antoure nou yo.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 Ou fè nou tounen yon vye mò pami nasyon yo, Yon rizib ki fè moun ri pami pèp yo.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 Tout lajounen dezonè sa a rete la devan m, epi imilyasyon mwen kraze m nèt.
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 Akoz vwa a (sila) ki fè m repwòch e ki meprize mwen, akoz prezans lènmi an avèk vanjè a.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 Tout sa gen tan rive sou nou, men nou pa te bliye Ou, ni nou pa t aji nan manti selon akò Ou a.
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 Kè nou pa t vire fè bak, ni pa nou yo pa t varye soti nan chemen Ou.
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 Malgre, Ou te kraze nou nan landwa chen mawon yo, e te kouvri nou avèk lonbraj lanmò a.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 Si nou te bliye non a Bondye nou an, oswa lonje men nou vè yon lòt dye etranje,
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 èske Bondye pa ta dekouvri sa a? Paske Li konnen tout sekrè a kè yo.
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 Men pou lakoz a Ou menm, nou vin touye tout lajounen. Nou konsidere tankou mouton k ap rive labatwa.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Leve Ou menm! Poukisa Ou ap dòmi, O SENYÈ? Leve nan dòmi! Pa rejte nou nèt.
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Poukisa Ou kache figi Ou e bliye ke n ap soufri e oprime?
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 Paske nanm nou te neye jis rive nan pousyè. Kò nou kole jis rive atè.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Leve monte! Bay nou sekou! Rachte nou pou koz lanmou dous Ou a.
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
