Sòm 126

1 Yon chan pou monte vè tanp lan Lè SENYÈ a te fè mennen tounen kaptif Sion yo, nou te tankou (sila) ki fè rèv yo.

2 Nan lè sa a, bouch nou te plen ak ri lajwa e lang nou avèk kri lajwa. Konsa, yo te di pami nasyon yo: “SENYÈ a te fè gwo bagay pou yo.”

Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“

3 SENYÈ a te fè gwo bagay yo pou nou. Nou kontan.

Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!

4 Fè retounen kaptif nou yo, O SENYÈ, kon rivyè nan dezè a.

Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!

5 (Sila) ki simen ak dlo nan zye yo Va rekòlte avèk gwo kri lajwa.

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

6 (Sila) ki soti ap kriye akoz chàj makout semans lan. Men l ap retounen ankò ak kri lajwa, akoz chàj pakèt rekòlt l ap pote a.

все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!