< Sòm 126 >

1 Yon chan pou monte vè tanp lan Lè SENYÈ a te fè mennen tounen kaptif Sion yo, nou te tankou (sila) ki fè rèv yo.
Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні.
2 Nan lè sa a, bouch nou te plen ak ri lajwa e lang nou avèk kri lajwa. Konsa, yo te di pami nasyon yo: “SENYÈ a te fè gwo bagay pou yo.”
Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!»
3 SENYÈ a te fè gwo bagay yo pou nou. Nou kontan.
«Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми.
4 Fè retounen kaptif nou yo, O SENYÈ, kon rivyè nan dezè a.
Поверни ж, Господи, наших бранців, як потоки в Неґеві.
5 (Sila) ki simen ak dlo nan zye yo Va rekòlte avèk gwo kri lajwa.
Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати.
6 (Sila) ki soti ap kriye akoz chàj makout semans lan. Men l ap retounen ankò ak kri lajwa, akoz chàj pakèt rekòlt l ap pote a.
Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.

< Sòm 126 >