Sòm 122

1 Yon Sòm pou monte vè tanp lan. Yon Sòm David. Mwen te kontan lè yo te di mwen, “Annou ale lakay SENYÈ a.”

Пісня проча́н. Давидова.

2 Pye nou kanpe anndan pòtay ou yo, O Jérusalem!

Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

3 Jérusalem, ki bati kon yon vil ki kole dyanm ansanm,

Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

4 sou (sila) tribi yo konn monte, menm tribi a SENYÈ yo, yon òdonans pou Israël, pou bay remèsiman a non SENYÈ a.

куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

5 Paske la, twòn yo te plase pou jijman, twòn lakay David yo.

Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

6 Priye pou lapè Jérusalem. (Sila) ki renmen ou yo va pwospere.

Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

7 Ke lapè kapab anndan miray ou yo, e pwosperite nan palè ou yo.

Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

8 Pou koz a frè m yo ak zanmi mwen yo, m ap di koulye a, “Ke lapè anndan ou”.

Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

9 Pou koz a kay SENYÈ a, Bondye nou an, mwen va chache byen ou.

Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!