< Sòm 116 >
1 Mwen renmen SENYÈ a, paske Li tande vwa m, avèk siplikasyon mwen yo.
2 Akoz Li te panche zòrèy Li bò kote m, pou sa, mwen va rele non Li pandan tout tan ke m viv.
бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кли́катиму в свої дні!
3 Kòd lanmò yo te antoure m, e laperèz fòs lanmò te vini sou mwen. Mwen te jwenn twoub ak gwo tristès. (Sheol )
Болі смерти мене оточи́ли і знайшли мене му́ки шео́лу, нещастя та сму́ток знайшов я! (Sheol )
4 Alò, mwen te rele non SENYÈ a. O SENYÈ, mwen sipliye Ou, sove lavi mwen!
А я в Ім'я́ Господа кличу: „О Господи, ви́зволи ж душу мою!“
5 Ranpli ak gras ak ladwati, se SENYÈ a. Wi, Bondye nou an plen ak mizerikòd.
Господь милости́вий та справедливий, і наш Бог милосердний!
6 SENYÈ a toujou pwoteje moun senp yo. Mwen te abese mwen nèt e Li te sove mwen.
Пильнує Господь недосві́дчених, — став я нужде́нний, та Він допомо́же мені!
7 Reprann repo ou, O nanm mwen, paske Bondye te aji nan bonte Li avèk ou.
Вернися, о душе́ моя, до свого відпочи́нку, бо Госпо́дь робить добре тобі,
8 Paske Ou te delivre nanm mwen devan lanmò, zye m pou m pa kriye, pye m pou m pa glise tonbe.
бо від смерти Ти ви́зволив душу мою, від сльози́ — моє око, ногу мою від спотика́ння.
9 Mwen va mache devan SENYÈ a nan peyi moun vivan an.
Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
10 Mwen te kwè, pou sa mwen te di: “Mwen te vrèman aflije.”
Я вірив, коли говорив: „Я сильно пригні́чений!“
11 Mwen te di nan mitan gwo twoub mwen yo: “Tout moun se mantè”.
Я сказав був у по́спіху: Кожна люди́на говорить неправду!“
12 Kisa mwen kapab bay a SENYÈ a Pou tout bonte Li anvè mwen?
Чим я відплачу́ Господе́ві за всі доброді́йства Його на мені?
13 Mwen va leve wo koup sali a, e rele non SENYÈ a.
Я чашу спасі́ння прийму́, і прикли́чу Господнє Ім'я́!
14 Mwen va peye tout ve mwen yo anvè SENYÈ a. Wi, nan prezans tout pèp Li a!
Прися́ги свої Господе́ві я ви́конаю перед усім наро́дом Його́!
15 Byen chè nan zye SENYÈ a, se lanmò a fidèl Li yo.
Дорога́ в очах Господа смерть богобі́йних Його!
16 O SENYÈ, anverite, mwen se sèvitè Ou. Mwen se sèvitè Ou, fis a sèvant Ou an. Ou fin lache kòd mwen yo.
О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї неві́льниці, — Ти кайда́ни мої розв'яза́в!
17 A Ou menm, mwen va ofri yon sakrifis remèsiman, e va rele sou non SENYÈ a.
Я жертву подяки Тобі принесу́, і Господнім Ім'я́м буду кли́кати!
18 Mwen va peye ve mwen yo a SENYÈ a. Wi, kite l fèt nan prezans a tout pèp Li a!
Прися́ги свої Господе́ві я виконаю перед усім наро́дом Його,
19 Nan lakou lakay SENYÈ a, nan mitan nou menm, O Jérusalem, Louwe SENYÈ a!
на подві́р'ях Господнього Дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілу́я!