< Pwovèb 1 >

1 Pwovèb Salomon yo, fis a David la, wa Israël la:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 pou konnen sajès avèk enstriksyon, Pou dekouvri pawòl bon konprann yo,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 Pou resevwa enstriksyon nan jan pou aji ak sajès, ladwati, jistis, menm jan pou tout moun;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 Pou avèti san konprann yo e bay konesans ak pridans a jenn yo.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Yon nonm saj va tande, va grandi nan konesans li e yon nonm bon konprann va twouve konsèy ki saj,
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 Pou konprann yon pwovèb ak mo kache, pawòl a saj yo avèk devinèt yo.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 Lakrent SENYÈ a se kòmansman sajès la; sila ki plen foli, meprize sajès ak lenstriksyon.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Tande byen, fis mwen an, lenstriksyon papa ou, e pa abandone leson a manman ou yo;
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Anverite, yo fè yon kouwòn byen bèl sou tèt ou, ak yon bèl dekorasyon nan kou ou.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Fis mwen an, si pechè yo vin tante ou, pa dakò.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Si yo di: “Vini avèk nou, annou kouche yon pyèj pou san, annou fè anbiskad pou inosan yo san koz;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 Annou vale yo vivan tankou Sejou mò yo, menm an antye tankou sila k ap desann nan fòs yo. (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 Nou va jwenn tout kalite byen presye, nou va ranpli lakay nou ak piyaj.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Tire osò pa ou ansanm ak nou. Nou tout va gen yon sèl bous”—
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Fis mwen an, pa mache nan chemen avèk yo. Anpeche pye ou antre sou wout yo,
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 Paske pye yo kouri jwenn mal, e yo fè vit pou yo vèse san.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Anverite, se initil pou ouvri yon filè ak pen gaye devan nenpòt kalite zwazo;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 men yap kouche yon pyèj pou pwòp san pa yo. Yo fè anbiskad pou pwòp lavi pa yo.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Se konsa tout chemen yo ye a pou tout moun ki vin genyen pa mwayen vyolans. Se pwòp lavi yo kap vin rache.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Sajès rele fò nan lari. Li leve vwa li nan plas la.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Nan tèt lari ki gen zen yo, li kriye fò. Nan antre pòtay lari yo, li fè moun tande tout pawòl li yo:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 “Jiskilè, O moun san bon konprann yo, nou va renmen rete san konprann anyen? Pou mokè yo rejwi yo nan moke moun e moun san konprann yo rayi konesans?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Vire sou repwòch mwen an. Gade byen, mwen va vide lespri m sou nou. Mwen va fè nou konnen pawòl mwen yo.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Akoz mwen te rele nou e nou te refize; mwen te lonje men m, e pèsòn pa t okipe sa,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 men nou te neglije tout konsèy mwen yo, e nou pa t vle tande repwòch mwen;
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 konsa, mwen menm anplis, va ri sou malè nou yo. Mwen va moke nou lè gran laperèz la rive,
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 lè gran laperèz nou rive tankou tanpèt e gwo dezas nou yo tankou toubiyon, lè gwo pwoblèm ak soufrans rive sou nou.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Nan lè sa a, yo va rele m, men mwen p ap reponn. Yo va chache mwen avèk dilijans, men yo p ap twouve m,
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 akoz yo te rayi konesans e pa t chwazi gen lakrent SENYÈ a.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Yo te refize konsèy mwen. Yo te rejte tout repwòch mwen yo.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Pou sa, yo va manje fwi a pwòp chemen yo, e vant yo va vin plen ak pwòp manèv yo.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Paske chemen kwochi a moun san konprann yo va touye yo. Kè kontan a sila ki plen foli va detwi yo.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Men sila ki koute mwen an va viv ansekirite, e li va rete alèz san pè malè.”
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

< Pwovèb 1 >