Pwovèb 30
1 Pawòl a Agur, fis a Jaké a, pwofèt la: nonm nan pale Ithiel, a Ithiel ak Ucal:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 “Anverite, mwen pi bèt pase tout moun e mwen pa gen konprann a yon nonm.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Mwen pa t aprann sajès, ni mwen pa gen konesans a Sila Ki Sen an.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Kilès ki te monte nan syèl la e te desann? Kilès ki te ranmase van nan ponyèt li? Kilès ki te vlope dlo nan vètman li? Kilès ki te etabli tout pwent tè yo? Ki non li e ki non fis Li a? Asireman, ou konnen!
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 “Tout pawòl Bondye pase a leprèv; Li se yon boukliye pou sila ki kache nan Li yo.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Pa ogmante sou pawòl Li yo, oswa Li va repwoche ou e ou va fè prèv ke se yon mantè ou ye.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 “De bagay m te mande ou yo; pa refize m yo avan m mouri:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Fè desepsyon ak manti rete lwen mwen. Pa ban m richès ni povrete. Nouri mwen ak manje ki se pòsyon pa m nan,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 pou m pa vin plen e refize rekonèt Ou pou di: ‘Se kilès ki SENYÈ a?’ oswa, pou m ta manke, vin vòlè e fè yon gwo wont sou non Bondye mwen an.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 “Pa pale mal yon esklav a mèt li, sinon li va modi ou, e ou va twouve koupab.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Gen yon kalite moun ki modi papa li e refize beni manman l.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Gen yon kalite ki san tach nan pwòp zye li; sepandan, yo poko lave pou sòti salte a.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Gen yon kalite—O, jan zye li leve wo, e pòpyè zye li leve ak awogans.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 Gen yon kalite moun ak dan tankou nepe ak machwè tankou kouto, ki prèt pou devore aflije sou fas tè yo, e fè moun malere yo disparèt pami moun.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 “Sansi a gen de fi: ‘Ban mwen’ ak ‘Ban m’. “Gen twa bagay ki pa janm satisfè, menm kat ki refize di: ‘Se kont’:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Sejou Lanmò a, vant fanm esteril la, latè a ki pa janm jwenn dlo ase, ak dife ki pa janm di: ‘Se kont’. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 “Pou zye moun ki moke yon papa e ki giyonnen yon manman, kòbo nan vale a va vin rache l, e jenn èg yo va manje li.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 “Gen twa bagay ki twò bèl pou mwen, kat ke m pa konprann:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Vòl a yon èg nan syèl la, pa sèpan an sou wòch, chemen gwo bato a nan mitan lanmè, ak manèv a yon jennonm ak yon fi.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 “Men konsa chemen a fanm adiltè a: Li manje, li siye bouch li e li pale klè: ‘Mwen pa t fè mal’.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 “Anba twa bagay, latè tranble, e anba kat, li pa ka kenbe:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Anba yon esklav lè li vin wa, ak yon moun fou lè l vin satisfè ak manje,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 anba yon fanm neglije lè l jwenn mari, ak yon sèvant lè l pran plas mètrès kay la.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 “Kat bagay ki tou piti sou latè, men yo plen sajès:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Foumi se pa yon pèp ki fò; men yo prepare manje yo nan gran sezon.
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Chat mawon se pa yon pèp pwisan; men yo fè kay yo nan wòch.
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Krikèt volan yo pa gen wa; men yo parèt byen alinye.
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 Zandolit ke ou kab kenbe nan men ou; sepandan, li antre nan palè a wa a.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 “Gen twa bagay ki mache parèt bèl, menm kat ki bèl lè yo mache:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 Lyon ki pwisan pami bèt yo, e ki pa fè bak devan okenn bèt;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 Jan kòk mache a, menm ak mal kabrit, o yon wa lè lame parèt avè l.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 “Si ou te fè foli nan leve tèt ou byen wo, oswa si ou te fè konplo pou mal, mete men ou sou bouch ou.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Paske lèt k ap laboure vin fè bè, ak peze nen pote san; se konsa laboure kòlè pwodwi konfli.”
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
