Pwovèb 29
1 Yon nonm ki fè tèt di apre anpil repwòch va vin kraze sibitman san remèd.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Lè moun dwat yo vin ogmante, pèp la rejwi; men lè yon moun mechan gouvène, pèp la jemi.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Yon nonm ki renmen sajès fè papa l kontan; men sila ki pase tan l ak pwostitiye yo gate byen li.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Avèk jistis, wa a fè tout peyi a vin estab; men yon nonm ki aksepte kòb anba tab boulvèse li.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Yon nonm ki flate vwazen li ap ouvri filè pou pla pye li.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Pa transgresyon yon nonm mechan vin pran nan pyèj nèt; men moun dwat la va chante e rejwi.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Moun ladwati a gen kè pou dwa malere; men mechan an pa menm konprann afè sa a.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Mokè yo, fè gwo vil la pran dife; men moun saj yo kalme kòlè.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Lè yon nonm saj gen yon kont ak yon moun san konprann, moun san konprann nan anraje oswa ri, e nanpwen repo.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Moun k ap vèse san rayi inosan an; men moun dwat yo pwoteje lavi li.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Moun san konprann toujou fache; men yon nonm saj kenbe tèt li anba kontwòl.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Si gouvènè a prete atansyon a manti, tout minis li yo va vin mechan.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Malere a ak opresè a gen yon bagay ki sanble; se SENYÈ a ki mete limyè nan zye tou de.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Si yon wa jije pòv yo ak verite, twòn li va etabli jis pou tout tan.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Baton ak repwòch bay sajès; men timoun ki fè sa li pito a mennen wont sou manman l.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Lè mechan yo vin plis, transgresyon yo ogmante; men moun dwat yo va wè tonbe yo.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Korije fis ou e li va ba ou rekonfò; anplis, li va bay nanm ou gwo plezi.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Kote nanpwen vizyon, pèp la san fren; men byen kontan se sila ki kenbe lalwa a.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Pawòl sèl p ap ka enstwi yon esklav; paske malgre li konprann, li p ap reponn.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Èske ou wè yon nonm ki pale vit san reflechi? Gen plis espwa pou moun fou a pase li menm.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Sila ki byen swaye esklav li depi li piti a, nan lafen, twouve yon fis.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Yon nonm an kòlè pwovoke konfli e yon nonm ki plen fachèz fè anpil tò.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Ògèy a yon nonm va mennen li ba; men yon lespri enb va jwenn respè.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Sila ki fè konplo ak yon volè rayi pwòp lavi li; li pran sèman an men li pa pale anyen.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Lakrent a lòm mennen yon pèlen; men sila ki mete konfyans li nan SENYÈ a va leve wo.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Gen anpil moun k ap chache favè a sila ki gouvène a; men lajistis pou lòm va sòti nan SENYÈ a.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Tankou yon nonm enjis abominab a moun dwat, yon nonm ladwati abominab a mechan yo.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
