Pwovèb 27
1 Pa vin ògeye sou bagay demen, paske ou pa konnen kisa yon jou ka pote.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Kite yon lòt moun ba ou lwanj, e pa fè ak pwòp bouch ou. Kite l fèt pa yon ou pa konnen, e pa de pwòp lèv ou.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Yon gwo wòch lou ak sab gen pwa; men moun ensanse k ap anmède a pi lou pase yo tou de.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Fachez rèd fè move. Kòlè se yon inondasyon. Men se kilès ki ka kanpe devan jalouzi.
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Repwòch ki klè pi bon pase lanmou ki kache.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Fidèl se blese a yon zanmi; men twonpri se bo a yon ènmi.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 Moun vant plen rayi siwo myèl; men pou sila ki grangou, nenpòt bagay anmè vin dous.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Tankou yon zwazo ki egare nich li, se konsa yon nonm ki mache lwen kay li.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Lwil ak pafen fè kè kontan; se konsa konsèy a yon nonm dous pou zanmi li.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Pa abandone pwòp zanmi ou, ni zanmi a papa ou. Pa ale lakay frè ou nan jou malè ou. Pi bon se yon vwazen toupre pase yon frè ki byen lwen.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Sèvi ak sajès, fis mwen, e fè kè m kontan pou m kab reponn sila ki repwoche mwen an.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 Yon nonm ki saj wè mal e li kache kò l; men sila ki fou a avanse pou peye pri a.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Pran vètman li lè l sèvi garanti pou yon enkoni, e pou yon fanm adiltè, kenbe mesye a menm kon garanti a.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Sila ki beni zanmi li ak gwo vwa bonè maten an, sa va rekonèt kon madichon pou li.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Dlo k ap degoute san rete nan jou gwo lapli avèk fanm k ap fè kont san rete sòti menm jan:
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Sila ki ta anpeche fanm sa a, vle anpeche van, oswa sezi lwil ak men dwat li.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Se fè ki file fè; se konsa yon nonm file zanmi l.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Sila ki pran swen pye fig la va manje fwi li, e sila ki pran swen mèt li a va jwenn lonè.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Tankou nan dlo, figi reflete figi, konsa kè a yon nonm reflete lentansyon l.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 Po fonn nan se pou ajan, e founo se pou lò; konsa, yon nom rafine pa lwanj ke l resevwa.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Malgre ou ta foule yon moun fou ak pilon jiskaske li fè poud, tankou sereyal byen kraze a, foli li p ap sòti sou li.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Konnen byen kondisyon a bann ou yo, e okipe twoupo ou yo;
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 paske richès pa la pou tout tan, ni yon kouwòn pa rete pandan tout jenerasyon.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Zèb yo vin disparèt, e sa ki nèf la vin pouse, e zèb mòn yo fin ranmase.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Jenn mouton yo va sèvi kon vètman ou, e kabrit yo va mennen pri a yon chan.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 Lèt kabrit ap kont pou manje ou, pou manje tout lakay ou, ak soutyen pou tout sèvant lakay ou yo.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
